Одна з несподіваних думок, що виникає під час читання книги Мішеля Пастуро «Жовтий. Історія кольору», про яку ми розповідали в попередньому дописі: навіть у кольорів є своя історія та родовід, що сягає у глибину віків, до самого палеоліту... А як щодо нашого родоводу?
Життя в Україні, як підказують нам історія та література, ніколи не було нудним – і ніколи ж не сприяло збереженню хоча б чогось від минулих поколінь. Які там коштовності, будинки та архіви, найцінніший родинний спадок, на який можна сподіватися – спогади прабабусі, яка вижила попри війни, голодомор та інші невеселі історичні події; якщо ж зазирати далі – темрява та невідомість.
Втім, це можна виправити – переконана Анна Ніколаєва, українська дослідниця, етнологиня та екскурсоводка (ми ще дізнаємося, навіщо ходити на екскурсію кладовищами). Її книга «А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?» – це докладний путівник, спираючись на який ви зможете здійснити подорож до свого минулого. І займатися цим варто просто зараз, адже, як наголошує авторка: «Якщо не впорядкуємо і не збережемо свої сімейні архіви зараз, то завтра їх може не стати…».
Виявляється, цю думку розділяють чимало людей, адже «А тепер і спитати немає в кого» продається з рекордною швидкістю – видавництво «Лабораторія» вже готує додрук. Не втрималися перед спокусою поринути в світ генеалогічних досліджень й в Орінго. Звісно ж, переказати чималенький том з купою конкретних порад важко, тому спробуємо зацікавити основним: Анна Ніколаєва доступно і детально пояснює, з чого розпочати побудову родоводу, ділиться конкретними ресурсами, на яких можна шукати й заспокоює: не усі сімейні таємниці ведуть до скарбів, але не це й найцінніше.
«Досліджуючи історію своєї родини, ми передусім вивчаємо історії різних людей, що жили або живуть за нестійких економічних, політичних, соціальних та інших обставин. Спираючись на які, а ще на свій унікальний характер, ці люди робили або роблять життєвий вибір щодня, здобуваючи досвід, часом припускаються помилок, жалкують про них, зберігають свої таємниці. Все так само, як і в нас із вами сьогодні».
Бонус: описана купа цікавих історичних фактів й життєвих історій, а в окремому розділі авторка ділиться досвідом особистих досліджень.
Усі ми знаємо, як важко зупинитися, коли щось цікавить… Несподівано авторкою ще однієї чудової книжки про вивчення історії свого роду виявилася Світлана Столбюк, журналістка, редакторка і учасниця кругів Орінго. «Де бере початок ріка, або Як написати свою родинну історію», видана у видавництві «Гутенберг», народилася з книжки «Де бере початок ріка», яку пані Світлана створювала для своїх рідних. На перші роздуми про свій родовід її надихнула прабабуся Меланія, яка пережила голодомори, війну, колгоспи – але залишилася в памʼяті доброю та достойною людиною, стрижнем для своїх потомків. З цього розпочалося довге та скрупульозне дослідження свого роду до десятого покоління, а потім – створення докладного посібника для інших.
«Я писала свою книжку під гаслом: “Генеалогія доступна кожному!”. Якщо ви думаєте, що історія — це сухі дати та події, то почніть з генеалогії, і ви побачите, що історія вашого роду — це і є історія країни, тільки під мікроскопом. Головне — мати бажання: це та справа, якою можна займатися все життя».
І дійсно, сторінки цієї книжки з поетичною назвою надихають вирушити на пошуки от просто зараз. Тут зібрана величезна кількість старих фото, архівних документів, зразків запитів, корисних порад та посилань. Є і чимало працюючих QR-кодів, за якими ви потрапите до різних архівів, музеїв чи проєктів, що допомагають з пошуками. А ще ця красива й корисна книжка написана водночас просто й захопливо – а для цього потрібний окремий талант!
Бабуся Світлани читає про своїх діда і бабу у книзі «Де бере початок ріка»
Сподіваємося, ми зуміли зацікавити вас книжкою «Де бере початок ріка, або Як написати свою родинну історію», а тепер розповідаємо, як її можна виграти!
Для цього достатньо написати в коментарях, чи шукали ви колись родинні корені та як саме. Ми з пані Світланою уважно прочитаємо усі історії, а наступного тижня розіграємо примірник.
Ольга Орінго
celenitty
Втр, 17/06/2025 - 08:18
Julia777
Втр, 17/06/2025 - 12:07
Kell
Втр, 17/06/2025 - 13:37
Ясминка
Пт, 20/06/2025 - 18:31
Оля-Оринго
Сб, 21/06/2025 - 11:40
А спеціально шукала сліди своєї родини в дуже специфічному місці: Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні, у віннцькому томі, бо не могла повірити в історію, що з 14 членів родини лишилося в живих лише двоє. Знайшла... Саме страшне у тих книгах - купа позначень "родина без прізвища", адже це каже про те, що навіть і пам'яті не лишилося.