Сьогодні на честь Міжнародного дня рідної мови хочу запропонувати вам власний топ книжок для дітей різного віку. Адже любов до рідної мови плекається змалечку. Дитячі книги повинні бути не лише красиві, а й написані грамотною, образною мовою - лише в такому випадку малечу не доведеться перевчати розмовляти чи писати без помилок, а словниковий запас формуватиметься широким.

Саме галузь дитячої літератури активно розвивається в останні роки. Це не дивно - хай книжку для себе українець зайвий раз і не купить, бо задорого чи вже не потрібно, чи краще завантажити одразу на планшет. А от дитині обов'язково придбає, причому не електронну, а паперову. Попит формує пропозицію, і пропозиція зараз неймовірно цікава і різноманітна. Ось топ книжок, які я стовідсотково раджу прочитати своїй дитині (чи прочитати разом з дитиною, чи просто подарувати - хай сама читає). Вибрати складно, і будь моя воля, книжок було би не 5, а 50... Але, гадаю, почнемо з п'яти, а до п'ятдесяти хороших українських книжок ви, батьки, легко доведете домашню дитячу бібліотеку самостійно.

"Раз овечка, два овечка", Галина Крук

Галина Крук - відома українська поетка "для дорослих". І вихід її "Овечок" був трохи несподіваним. Та саме таких добрих і майстерно складених віршиків точно не вистачало нашим діткам. Буває, що поети не всерйоз заграють із дітьми, вживаючи весь нав'язлий у зубах набір образів і рим. Галина ж розуміє, що до дитини, як казав Януш Корчак, потрібно не схилятися, а тягтися навшпиньки. Віршики прості, і їх легко запам'ятати, а потім так весело повторювати! До речі, в більшості з них є певний логопедичний компонент. Зустрічала думку, що рядки можна завчити, щоб розповідати як скоромовки.

Для кого: для малят, що люблять веселощі та кольорові картинки.

ПРАВДИ НА ЗАЯЧИЙ СКІК
- Зайче, зайче, де бував?
Що там бачив? Що чував?

 - Був я у старій діброві,
бачив там дива казкові:
лис від півня утікав,
заєць вовка налякав,
а ведмедик для бджілок
мед вкладав до квіточок.
Літо там усенький рік...

- То чому ж ти звідти втік?

- Ледь мене не з'їла тлуста
ненажерлива капуста!

"Багато веселих історій", Віталій Кириченко

Віталій Кириченко - в першу чергу художник. Але колись він узяв та й написав, а тоді ще й намалював цілу дитячу книжку. Хоча, чому дитячу? Я, доросла, прочитала всі 69 веселих історій з неприхованою втіхою! Це розповіді про бешкетне дитинство одного хлопчака, такі собі "денискіні оповідки". То він розтягне батьковий тільник, щоб діставати до верхніх смужок, то відкриє банку зеленої фарби і розмалює всіх, в тому числі сусідську кішку, то зліпить сніговика просто у квартирі... Раджу спочатку почитати книжку самостійно, щоб досхочу нареготатися, а вже потім віддавати дитині. Ну непедагогічно буде хихотіти просто при малечі... Помилуйтеся також на чудові акварельні ілюстрації - як на мене, половина чарівливості цієї книжки саме в малюнках.

Для кого: для малих бешкетників і тих, хто пам'ятає, як сам таким був.

Це зараз у магазині можна купити будь-який ґудзик і старі речі викидають разом із ґудзиками. А коли я був маленьким, бабуся всі ґудзички зрізала і дбайливо зберігала у великій коробці. Там були такі різні ґудзики! Були найзвичайніші, але траплялися і абсолютно неймовірні, більше схожі на ювелірні прикраси.

Ґудзики прості були солдатами і прислугою, красиві ґудзики були фрейлінами і генералами. Був у коробці один ґудзик абсолютно дивовижної краси. Він був великий, срібний із темними дивовижними візерунками та інкрустацією синіми камінчиками (тато називав їх лазуритом). Цей ґудзик був у моїх іграх королевою! Довгими зимовими вечорами в моєму ґудзиковому світі відбувалися найрізноманітніші події: то війна, то бал, то палацовий переворот...

"36 і 6 котів", Галина Вдовиченко

Уявіть собі: 36 дорослих і 6 малих котів як сніг на голову звалилися одній поважній пані та її племіннику. Серед котів є підвальні жителі, є коти-ненажери, є кольорові котики, цілий букет "жоржинок" - Іветта, Лізетта, Жоржетта, Жанетта... - та чистопородна киця-сфінкс на ім'я Баронеса. Усі вони шукають собі нове житло, і знаходять його в оселі пані Крепової. Що з того буде - дізнаєтеся, як прочитаєте всю книжку до кінця. Звісно, коти вам сподобаються так сильно, що вам не захочеться з ними прощатися. І не треба! Адже про них написано не одну, а кілька книжок. Тож раджу брати одразу повний комплект, не пожалкуєте. Маю окремо наголосити на тому, якою соковитою і не штучною мовою написана історія. Кожен з котів має власний голос, і оповідне полотно завдяки цьому не зливається в одну пляму.

Для кого: для любителів цікавезних історій, пригод та веселощів.

- Як ви називаєтеся? - пропищало кошеня.
- Пані Крепова, - відповіла господиня, не забуваючи почухувати Баронесу.
- А чому пані Крепова? - напосідало кошеня.
- Бо мого чоловіка було звати пан Креп, он його фотопортрет на стіні.
...
- А як називається ваша хатка? - не вгавав кирпатий котик.
- Ніяк... Просто квартира. Номер один. А тебе як звати?
- Ніяк. Просто кіт. Номер тридцять сьомий, мабуть... Чи сорок перший...
...
Господиня обережно звелася зі свого глибокого крісла, накрила спячу Баронесу вовняною хусткою і подибала поглянути, як у кошику для овочів розмістилися шестеро малих гостей. Вони лежали там, наче картоплинки. В одного були відстовбурчені вуха, але такі кумедні картоплинки теж трапляються, це кожен знає.
- Я Клаповух, - підвела голову вухаста картоплинка, - нічого, що ми на кухні?
- Та що вже, - повагавшись, мовила господиня. - Нічого.

"Гра в музей", Наталія Космолінська та Ірина Магдиш

Це не художня книга, а спеціальне науково-популярне видання для дітей будь-якого віку. Ви напевне стикалися з тим, що дітям в музеї нудно, незрозуміло і хочеться швидше піти назад на вулицю. Книжка може допомогти вам просто погратися в музей, без обов'язкового одягання бахіл чи прогулянки в компанії екскурсовода. На прикладі картин та скульптур, що експонуються у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, пані Космолінська та Магдиш розповідають про мистецтво. До кожного експонату є короткий опис-довідка, а також рекомендації щодо супутніх матеріалів. Також може бути поданий короткий словничок. Наприклад, розглядаючи погруддя Наполеона, діти дізнаються про наполеонівську епоху, вивчать значення слів "ампір" та "бюст". Додатково до теми пропонується разом переглянути фільм "Я та Наполеон", прочитати чи погортати "Червоне і чорне" або "Війну і мир" - звісно, це вже не для маленького школярика, але слушно, що тема подається в загальнокультурному розрізі. Та й не забуваймо, що книжка призначена і для батьків також. Є обов'язкова рубрика "У час, коли це було створено...", щоб не губитися в історичних епохах та пов'язувати культурні й історичні події разом. І інша - "Ідеї для батьків та дітей", причому поділені за віком: 5+, 7+,  Можуть бути запропоновані якісь місця для прогулянки з батьками, дотичні цій темі, домашні розваги, теми для обговорення.

Анастасія Орінго