... Виставку можна було розглядати як низку парадоксів. Вона була гігантською, неспівмірною, займала площу в 1500 акрів і обійшлася в 120 мільйонів франків. Вона привернула 48 мільйонів платних відвідувачів. Її будівництво зайняло майже чотири роки, якщо рахувати елегантний новий міст Олександра III, перекинутий аркою через Сену, Великий палац зі скляним дахом і гарненький рожевий Малий палац.

Але в той же час вона мала неповторну метафізичну чарівність, властиву будь-якій ретельно зробленій копії реального світу, — чарівністю мініатюрних, іграшкових театрів, маріонеткових ширм, лялькових будиночків, клейончастих полів битв, на яких серед лісів і пагорбів висотою в дюйм билися крихітні свинцеві армії. Виставка зачаровувала приємною безкінечною далечінню коробки для печива, намальованої на коробці для печива. На виставці були представлені передові думки людства у вигляді нових машин і нової зброї та образи ремісників, які явно насолоджувалися своєю роботою.

«Книга для дітей» А.С. Баєтт

Всесвітні виставки, або Expo – це унікальні міжнародні події, які вже понад півтора століття об’єднують людство навколо ідей прогресу, інновацій та культурного обміну. На них різноманітні країни демонструють те, чим справді можуть пишатися: найсміливіші архітектурні рішення, технологічні та культурні досягнення. Кожна така виставка – це натхнення, поштовх до співпраці та підкорення нових наукових вершин. А розпочалося все ще у 1851 році, коли принц Альберт, чоловік королеви Вікторії, та реформатор Генрі Коул організували у Лондоні The Great Exhibition of the Works of Industry of All Nations – першу Всесвітню виставку.

Спеціально для її проведення збудували Кришталевий палац – архітектурний шедевр зі скла й сталі, який вражає навіть зараз – уявіть, яке захоплення він викликав у тогочасних лондонців!

Метою виставки було продемонструвати світові досягнення промислової революції, популяризувати ідеї вільної торгівлі, та, звісно, підкреслити міць Великої Британії. Експонати збиралися звідусіль: тут були й новітні технічні пристрої, і витвори мистецтва, і дивакуваті наукові розробки. Звісно ж, не обійшлося і без ювелірної галузі: демонструвалися золоті й срібні коштовності, а ще – відомий діамант Кохінур. Описати усі події та експонати виставки просто неможливо, але, якщо ви хочете відчути її настрій та захват від чогось новітнього та майже нереального на той момент, раджу почитати «Книгу для дітей» А.С. Баєтт: у ній перша лондонська виставка – одна з ключових тем.

The Great Exhibition of the Works of Industry of All Nations мала неабиякий успіх: її відвідало понад 6 мільйонів людей – третина населення Великої Британії на той час. А на кошти, зібрані під час заходу, в Лондоні заснували цілу низку музеїв, зокрема Музей Вікторії та Альберта, Природничий музей і Науковий музей. На них же побудували павільйон, у якому в 1862 році розташувалася третя Всесвітня виставка. Інші країни зрозуміли: це подія, яку варто повторити.

Лондон, Париж, Відень, Чікаго – перші виставки проводилися у великих торгових та промислових центрах світу. Щоб продемонструвати свої можливості, організатори зводили грандіозні виставкові павільйони та споруди. Саме так у 1889 році в Парижі з’явилася славнозвісна Ейфелева вежа.

Тематика виставок поступово розширювалася: демонстрована промислова та державна міць врівноважувалася етнографічними експозиціями та виставками митців, конгресами з найактуальніших питань того часу. Саме завдяки Всесвітнім виставкам світ отримав систему Брайля, слово «телебачення» та міжнародну угоду про авторські права.

А просто зараз в Японії, на створеному спеціально для цього острові в Осаці, готується виставка Expo-2025. Її основна тема – «Проєктування майбутнього суспільства для нашого життя» – закликає країни-учасниці продемонструвати свої інновації у сфері цифрових технологій, енергетики, медицини та зеленого будівництва. Вже зведені павільйони вражають: тут можна побачити найрізноманітніші цікавинки з усіх куточків світу, доторкнутися до австралійського лісу, здійснити віртуальну подорож Шовковим шляхом, замилуватися чеським склом, скуштувати традиційні страви різних країн і надихнутися неймовірними науковими досягненнями.

Для кожного павільону - свої концепція, стилістика та маскот

Є серед інших й український павільйон з промовистою назвою «Не для продажу». Замість товарів у ньому демонструються предмети, що символізують нашу свободу, стійкість та гідність: каски працівників ДТЕК, прострілені сирени, надувний човен, значок метро… Кожний експонат має штрих-код: відсканувавши його, відвідувачі побачать на екрані відеоісторії з України – замість звичних цін на товари перед ними постануть реальні історії про ціну, якою дається право на освіту, свободу вибору, медичну допомогу тощо.

Японія – не близько, та побачити дива Всесвітньої виставки можна і на відстані, завдяки вже знайомій нам платформі для віртуальних подорожей Travelverse. Вони підготували EXPO Grand Tour по всім 25 павільйонам, а згодом планують розробити ще й окремі маршрути найцікавішими точками кожного з них. Тож не відмовляйте собі у задоволенні відправитися у вражаючу подорож – і не забудьте про розроблений Travelverse спеціально для Орінго тур «Срібні серця України».

…Одним з міст-претендентів на проведення Expo-2030 була Одеса. На тлі повномасштабного російського вторгнення заявку довелося відкликати. І все ж сам факт планування й проведення Всесвітніх виставок обнадіює: врешті-решт, поки людство здатне об’єднуватися заради мирних інноваційних подій, можливо, ще не все втрачено?

Ольга Орінго