Продовжуємо наш цикл історій про срібло. У Довіднику вже можна прочитати про цікаві історичні факти, про пробу і клеймування. А сьогодні ми поговоримо про незвичайні властивості дивовижного металу.

У давнину люди використовували срібло в медичних цілях скоріше інтуїтивно, не розуміючи причин його цілющого впливу. Єгиптяни накривали рани срібними пластинами для швидкого загоєння. Знатні римські легіонери носили нагрудники і налокітники зі срібних пластинок: при пораненні дотик такої пластинки захищав від інфекції.

Перський цар Кір у походах перевозив воду тільки в срібних ємностях, і не тому, що демонстрував свої багатства. Вже тоді було відомо, що в срібних посудинах вода зберігається свіжою значно довше, оскільки найдрібніші частинки срібла (іони Ag+) переходять у розчин і вбивають мікроорганізми та бактерії.

На фото: сережки «Хімічні»

Коли воїни Олександра Македонського вторглися в Індію, у військах спалахнула епідемія шлунково-кишкових захворювань. Але захворіли тільки прості воїни, які користувалися олов'яним посудом. А воєначальники, які їли зі срібла, ніяк не постраждали. Посуду виявилося достатньо для дезінфекції води і їжі. У середні віки в Європі вважали, що вода зі срібних посудин знижує ризик захворіти на чуму або холеру. 

Ще ассирійці вважали срібло металом Місяця. У жерців давнини і пізніше у алхіміків утвердилося припущення, що срібло і Місяць тісно пов'язані. Далі простежується цікавий логічний ланцюжок: лунатизм (сомнамбулізм, ходіння уві сні) був відомий дуже давно, значить – богиня Місяця мала владу над божевільними і виходить, що сріблом можна лікувати нервові розлади. Реформатор медицини Парацельс (XVI століття) пропонував лікування захворювань нервової системи «місячним каменем», як тоді називали ляпіс (азотнокисле срібло). Ляпіс (лат. lapis «камінь») називали ще й «пекельним каменем» за його властивість припікати тканини. До речі, досі в аптеках продаються ляпісні олівці. 

Основоположником застосування срібла в медицині вважають французького лікаря Беньє Креде (кінець XIX століття), він першим повідомив про дивовижні результати лікування сепсису іонами срібла. У своїх дослідженнях Креде довів, що срібло вбиває дифтерійну паличку протягом трьох днів, стафілокок за два дні, а тифозна паличка знищується за 18 годин. Саме Креде вперше використав порошок нітрату срібла і колоїдне срібло у вигляді мазі для лікування ран і шкірних захворювань, також він запропонував військовим лікарям використовувати в польовій практиці посріблену марлю. 

А ще сріблу приписували здатність захищати від вампірів! Ця властивість поки що не отримала наукового підтвердження, не змогли вмовити вампірів на досліди, зате антисептичні властивості давно отримали наукове пояснення.

На фото: каблучка «Повня»

Вводячи в організм мічені атоми срібла, вчені з'ясували, що вони концентруються в осередках запального процесу. Як же вони туди потрапляли? Лейкоцити (захисні клітини організму) доставляли срібло до місця проникнення інфекції, а лікувальна дія полягала в інактивації (вимкненні) ферментів мікроорганізмів. Чому ж срібло, будучи отрутою для бактерій, не впливає згубно на обмінні процеси людей, тварин і рослин? Вся справа виключно в дозуванні. 

Як і будь-який важкий метал, срібло має певну токсичність – нехай дуже слабку, але все-таки. І тут знову підтверджується вислів про те, що отрут як таких не існує: будучи згубними у великих кількостях, вони в малих збуджують діяльність тієї чи іншої системи організму і таким чином стають рятівним ліками. Малі дози срібла допомагають впоратися з інфекцією, великі – можуть викликати проблеми зі здоров'ям (наприклад, аргірія). 

Сліди срібла (близько 0,02 мг/кг ваги) містяться в організмах всіх ссавців, але його біологічна роль поки що недостатньо вивчена. У людини підвищеним вмістом срібла (0,03 мг на 1000 г свіжої тканини, або 0,002 ваг. % в золі) характеризується головний мозок. В ізольованих ядрах нейронів срібла більше в сорок разів (0,08 ваг.% в золі). Напевно, не дарма – адже срібло є хорошим провідником. Також срібла багато в очах.

На фото: підвіс «Магія погляду»

Багаторічний особистий досвід тісного спілкування зі сріблом позитивно позначається: ГРВІ та інші сезонні хвороби трапляються рідко, проходять швидко і лікарняних у нас мало, на щастя. Для тих же, у кого немає щоденного контакту зі сріблом в різному вигляді, можу порадити просту річ – срібна ложка (без покриття і з якісного срібла) у воді не створить високу концентрацію іонів, але зробить воду більш корисною в осінньо-зимовий період. 

У наступній частині знову поговоримо про незвичайні властивості срібла і навіть про містичні історії. Якщо є питання, задавайте обов'язково, що знаю – розповім.

З повагою, Олена Маслова.