Згадаємо спочатку про Василя Кричевського, унікального українського мистця. Минулого століття він відкрив двері одночасно до багатьох творчих вимірів, йому підкорювалися архітектура, дизайн, оформлення кінофільмів, театральні декорації, навчання студентів, а ще його вважають основоположником нової української книжкової графіки.
На стиль Кричевського помітно вплинула його робота архітектором: креслення архітектурних планів навчило стриманості малюнків, та разом з тим він використовує графічні мотиви українських стародрукованих книг XVII століття, продовжуючи українську традицію. Зустріч з Михайлом Грушевським стала знаковою, бо разом вони відроджують українську книгу як витвір мистецтва, де зміст книги підтримується красою графічних елементів.
У дослідженні Дмитра Антоновича «Автори, друкарі та меценати» про цю лінію творчості сказано так:
«Спільна праця цих двох діячів поклала початок і підвалини для нової течії в мистецтві української книги. Вони звернули увагу і в своїх виданнях популяризували мистецтво українських стародруків, а Кричевський, сам першорядний рисувальник і стиліст, глибоко зрозумів красу й логіку старого українського куншту й на підставі його дав свої нові композиції книжкової декорації. Першими ластівками цього звороту до старого мистецтва української книги були видання науково-популярних праць М. Грушевського, його відома «Ілюстрована історія України», «Культурно-національний рух на Україні в XVI — XVII віці» і «Наша політика». Вийшли ці книжки під мистецьким доглядом В. Кричевського: для одної він підбирав ілюстрації із старих українських видань, для другої відрисовував і відреставровував старі рисунки, для третьої творив нові книжкові композиції на основі старих взірців. Праця В. Кричевського й M. Грушевського викликала загальне захоплення, відразу досить численні, хоч і не завжди щасливі наслідування, і почався новий рух українського книжкового Мистецтва…»
Назву книжки я вище акцентувала не просто так. Мабуть я б і ніколи в житті не звернула уваги на збірник есеїв Грушевського з досить нудною назвою «Наша політика», що вийшла у Львові в 1911 році, якби одного дня не купила двотомну хрестоматію «Василь Григорович Кричевський». Харківське видавництво Олександра Савчука вміє здивувати і потішити: понад тисячі сторінок статей, листів, ілюстрацій — усе те, що майже не знайдеш у мережі, та й не знатимеш навіть, що це треба шукати. Придбала ці книжки, бо давно закохана в полтавський Будинок Земства, створений Кричевським. Коли нарешті знайшовся час почитати-погортати хрестоматію, то побачила книжкові заставки, які мене схопили за серце своєю досконалою лаконічністю!
Збірник «Наша політика» настільки гармонійно проілюстровано оздобами на гуцульський мотив, що під враженням я навіть прочитала доволі складні тексти, щоб потішитися у повній мірі заставками, буквицями та кінцівками, різними для кожного з семи творів.
Хоча не усі слова одразу легко зрозуміти, добре розуміється сенс сказаного:
«Людський поступ - се безконечне громадженнє міліардів атомів сих малих діл, солідно і совістно сповнюваних. Як з незамітної творчої роботи міліардів коральових поліпів виростають могутні громади коральових скал, так плідна муравельна праця поколінь, совістно сповнюваний буденний обов’язок незамітно громадять культурні капітали суспільности і людства. Ніяка фраза, ніяке шибаннє по хмарах не звільняє від обовязку чесного і солідного сповнювання свого близшого діла, накиненого житєм і обставинами…» (Михайло Грушевський)
Щось відбувається у всесвіті, коли очі й мозок несподівано відкриваються заради сприйняття творчості видатних українців минулого, думки яких ніби й не впливають напряму на поточне виживання, не є широковживаними або вкрай потрібними. Ви можете сказати: та хто ж притомний та діловий витрачатиме свій дорогоцінний час, щоб роздивлятися старі цеглини у фундаменті давно збудованого будинку? Але такі нові-старі знання дарують особливу силу: з їх допомогою, наприклад, я можу прокладати місточки од давніх українських книжок до сучасного срібла, роблячи таким чином своє мале діло черговим атомом української культури.
Не просте споглядання за швидкоплинністю людського буття, а срібний переклад того, що варто не забувати, дає магічну можливість відправляти у майбутнє маленький графічний елемент, який понад сто років тому накреслив геніальний художник для резюмування слів великого діяча.
І можливо, колись буде так, що людина, якій усе цікаво, візьме до рук вінтажні срібні сережки та й почне шукати, які саме мотиви спонукали їх з’явитися у далекому 2025 році. А чому б і ні?
Сережки «На мотив…» не лише мають міцне історично-культурне підґрунтя, вони вийшли ювелірними, помітними й досконалими: при довжині 50 мм вага пари менше 7 грамів!
В касти можна закріпити як природні, так і синтетичні камені, тому варіантів модифікацій у цих сережок безліч. Лаконічні лінії з прорахованим графічним наповненням дозволяють робити ці сережки у різних покриттях. І пасують вони до будь-якого вбрання.
Ось такі наслідки нашого улюбленого малого діла: моя перша прем’єра року вийшла вдалою, здається.
О.М.
0672955737
Чт, 23/01/2025 - 20:46
ши тцу
Чт, 23/01/2025 - 21:11
Julia777
Чт, 23/01/2025 - 21:14
Lina2018
Чт, 23/01/2025 - 21:21
Шани
Чт, 23/01/2025 - 21:53
Tais
Пт, 24/01/2025 - 04:02
Лелеока
Пт, 24/01/2025 - 09:10
Loana
Пт, 24/01/2025 - 09:45
Лелеока
Пт, 24/01/2025 - 10:23
Vikiviki
Пт, 24/01/2025 - 12:09