Візьміть келих за ніжку, злегка гойдайте за годинниковою стрілкою, трохи збовтуючі вино, щоб воно наповнилося киснем і віддало свої пари у повітря, і глибоко вдихніть аромат вина. Що ви відчули?

Питання, як сомельє унюхують у винах то мокру морську гальку, то горезвісний підлісок, то гнилий сливу-вугорку у варенні, хвилює багатьох. Іноді здається, що вони вигадують усе це з голови та почути такі ноти у вині неможливо. Це питання досвіду випробуваності (нанюханності, якщо хочете). Ніс можна тренувати як будь-який м'яз, як мозок. І чим частіше ви пробуєте, нюхаєте, порівнюєте — тим простіше вам впізнаватиме аромати у вині. Є навіть така вправа: ходити та нюхати все поспіль. Як пахне абрикос, малина, диня? А як пахне мокра земля, кора дерева, морські водорості? Чи можна на нюх вловити морську сіль? І як зрозуміти, чи справді келих совиньйона пахне котячим туалетом, чи це і є той самий відомий лист чорної смородини?

Порівнюючи аромати і знаходячи у вині подібні ноти, ви вже відчуватимете і розумітимете більше. Сприйняття ароматів суб'єктивно — тут уже і від особистих особливостей залежить, і від досвіду (як багато асоціацій у вас особисто знайдеться). І хтось в тому самому вині почує свіжу траву, хтось зелені абрикоси, а хтось свіжу побілку. Це норма 

Певна річ, що всі ці продукти у вині не замочують, аромати з'являються в процесі виготовлення вина. Говорячи мовою сомельє, розрізняють первинні, вторинні та третинні аромати. З них первинні — ті, що нам дізнатися найпростіше, вони лежать на поверхні, і характерні для молодих вин. Ці ранні аромати в червоних винах зазвичай — фрукти, ягоди, виноград, вишня, полуниця, касис, чорниця, ожина та чорна вишня. У білих винах ранні ароматичні якості варіюються від цитрусового яблука, груші, ананасу чи інших тропічних фруктів до ароматів кави, ванілі чи шоколадних нот дуба. Також можуть бути квіткові, кам'яні, лакричні та димчасті аромати. З часом у вині розвиваються вторинні або третинні аромати, які додають шарів та складності букету вина. Найвідоміші — аромат тютюну, трюфелю, землі, спецій, шоколаду, диму, щебеню та сигар. Саме ці аромати такі цінні виноробам. Адже тільки найкращі світові вина вміють «правильно старіти» у добрих бочках і здатні розвивати ці додаткові ароматичні верстви.

До речі, саме бочка дає аромати дуба, спецій, гіркуватої ванілі, пряної карамелі, шоколаду. Дуже наочно багатство аромату вин виявили у фотопроекті faberpartner.de. Це така невелика шпаргалка, невеликий стусан уяві, що можна почути у вині того чи іншого сорту винограду.

Але й тут не так просто! Іноді аромат у вині зовсім не такий, як продукт чи спеція. І ви сидите і дивуєтеся: яааааак тут можна було вгадати, що це куркума?! Справа в тому, що є ще й деякі умовні домовленості, що така нота називається так і звучить так. Щоб більше розумітися на нотах саме вина, можна пограти з професійним набором для сомельє Le Nez du Vin — «Ніс вина». Це набір з 54 флаконів з концентрованими ароматами, які ви можете зустріти у вині. Не потрібно їх пити чи лити на шкіру: варто лише відкрити кришечку та понюхати. Кришечки, до речі, плутати теж не треба — інакше аромати змішаються, і буде незрозуміло, де що. Набір містить ягоди, фрукти, спеції, а також менш звичні для нас аромати, як лакриця та мускус. Є навіть акація! До набору додаються 54 картки з описом ароматів та буклет, що розповідає про зв'язок смаку та аромату вина.

Створив це диво видатний бургундець, енолог Жан Ленуар (Jean Lenoir), який довго вивчав аромати вина, а наприкінці 70-х познайомився з Олів'є Боссаном, засновником моєї улюбленої парфумерної компанії L'Occitane. Їхня спільна плідна робота і «вилилася» в такий приголомшливий набір. Це цікаво: намагатися згадати, на що більше схожий цей запах, зрозуміти, що це може бути насправді. Тому що вони страшенно оманливі! Вперше, спробувавши, я думала, що мені дісталася груша, і тільки потім зрозуміла, що абрикос. І вгадала! А найкрутіше, що це не просто аромати, — вони звучать саме так, як ви почули б їх у вині. Це допомагає почати пізнавати у вині безліч відтінків: так я нарешті познайомилася зі свіжим вологим ароматом грибів і зрозуміла, що те, що мене завжди дратувало в шардоне, — це масляна нота.

Не знаю, наскільки доцільно купувати собі такий набір, а ось спробувати можна на «Винних іграх» (раніше вони проходили у Харкові, тепер у Києві): перед початком дегустації кожному гостю видається по два флакони та всі намагаються вгадати свої аромати. Я востаннє була із закладеним від алергії носом, і вгадати трюфель та шафран не було жодних варіантів. Того вечора за нашим столом я була така не одна, і ми з трьома носами на п'ятьох описували ноти кави колективно! Дуже весело та пізнавально. Були там і шпанка, і антонівка, і бензол, і зелені кислі абрикоси .

Тож не боїмося своїх відчуттів від аромату та смаку вина — найголовніше пробувати та насолоджуватися!

Альона Мінакова для Орінго