Хочеш знати культуру та історію країни, що їй дороге, чим вона пишається – візьми до рук місцеві обігові монетки та купюри. Те, що для нас інструмент торгівлі чи просто наповнення гаманця, для істориків — цікавий об'єкт для дослідження.
Ще у стародавні часи монети вважались беззаперечною ознакою існування країни й були своєрідною пропагандою та рекламою серед підданих тієї чи іншої держави, а також за її межами, поширюючи відомості про владу, устрій, звичаї тощо. Адже зображення на них легко тиражуються, а потому проходять перед тисячами очей. Наприклад, Александр Македонський, щоб в нікого не виникало сумнівів в його божественному походженні, наказав карбувати монети, на одній стороні яких царя зображали в вигляді Геракла (сина Зевса), а на іншій — самого Зевса, нібито божественного батька правителя.
У часи Римської імперії «монетна пропаганда» сягає апогею. На той час монети прославляли імператора, а особливо активно на тлі його політичних та воєнних невдач. У темні часи занепаду імперії особливо популярним був меседж «вставання з колін», тому на монетах лідер зображався неодмінно в образі переможця уявних ворогів. Майже як в мордорі, де зробили цілу серію монет, присвячених окупації Криму.
Суто естетичну роль монет ми зазвичай помічаємо, коли стикаємось із чимось незвичним, невідомим. Бо вигляд своїх грошей замилює очі, а коли трапляється розраховуватись десь за кордоном, мимоволі звертаєш увагу на дизайн заморських металевих кругляків. Та хіба тільки кругляків? В нашому різноманітному світі подекуди можна віднайти справжні дивинки серед монет. Наприклад, на Арубі, нідерландському острові біля узбережжя Венесуели, перебувають в обігу квадратні монетки, таку форму має лише один номінал — 50 центів. Раніше існувала квадратна монета номіналом 5 флоринів, але її було виведено з ужитку та замінено круглою версією, щоб уникнути підробок (круглі монети важче підробити).
Кумедними монетками користуються на Островах Кука. Трикутну монетку у 2 долари дуже люблять туристи та зберігають як сувенір. На реверсі зображено досить примітивний натюрморт, проте аверс прикрашено портретом Її Величності Королеви Єлизавети II.
Південноафриканські монети, мабуть оновлюються найчастіше у світі. Текст на кожній монеті щорічно змінюється, щоб відобразити 11 офіційних мов Південної Африки. В порівнянні з Японією, в якій протягом 15 років не оновлювали дизайн банкнот та монет, це справжній рекорд.
Звертаюсь на себе увагу монетки в Ісландії. Якщо дизайн банкнот тут повністю захоплено постатями культурних та історичних діячів, то монетки підкуповують своєю оригінальністю. На аверсі кожної з п'яти монет, що перебувають в обігу, зображені чотири духи-охоронці Ісландії (бик, гірський велетень, птах і дракон), а на зворотному боці — морські жителі: риби, краб, дельфін. Окрім певної долі естетики є тут і практичний зиск – такі монетки легко розрізнити по характерних деталях малюнку людям із вадами зору.
До речі, саме цей недолік зумовив перекарбування українських монет номіналом у 1 та 2 гривні. Перші екземпляри були настільки схожі за дизайном (навіть у найменших деталях), розміром і вагою, що навіть людям зі 100% зором доводилось зайвий раз перераховувати дрібні монетки, аби не помилитись при розрахунках. Що казати про літніх споживачів. Тому Нацбанком України було ініційовано перевипуск цих двох монеток та випуск нових — номіналом 5 та 10 гривень. Більш вартісні монети отримали деякі риси в оформленні, що допомагають відрізнити монетки буквально навпомацки. В моїй родині особливим попит мають 10-гривневі, цими монетками розраховується з дітьми зубна фея. Враховуючи непередбачуваність зміни зубів, приходиться слідкувати за наявністю потрібного номіналу в гаманці та вчасно поповнювати нестачу.
Хоча недоліки ваги та тотожності оформлення 1 та 2-гривневої монети усунули, новий варіант досі не задовольняє істориків. Річ у тому, що, хоча дизайн реверсу цих монет був запозичений ще з перших банкнот, риси князів отримали деякі зміни. А саме бороду на московський манір замість вус, що були притаманні князю Володимиру Великому. Крім того, замість вінця в візантійському стилі князю прималювали суто російську шапку.
Гроші — то ще один фронт, на якому орки намагаються насаджувати своє, ординське. Згадати тільки саме слово «копійка», що отримала свою назву з росіянських стародавніх монет з зображення «єздєца з копійом». В Київській Русі для розрахунків була гривня. Вона мала вигляд ромба (можна зараз побачити такий знак на банкнотах) та важила близько 154 грамів. Але то була доволі вартісна річ, в повсякденному житті для несуттєвих покупок наші прадіди використовували арабські дирхеми або європейські денарії, бо свого металу для масштабного карбування монет на Русі не було. У глибинці взагалі був прийнятий натуральний обмін.
В той час як на московських болотах з другої половини 14 сторіччя спостерігався значний вплив ординської грошової системи (росіянське «деньги» пішло від назви ординської монети данги).
Тутешні князі випускали іменній монеті з написами, що демонстрували залежність правителя від орди. Аж до поки Петро І не провів грошову реформу, впровадивши для тогочасних «копійок» більш європейський дизайн.
Коли в 1991-1992 рр. постало питання, як називати нову розмінну українську монету, пропонувалися такі історичні назви, як «крок» (монета часів УНР), «куна», «сотенка» і «списівка». Але чомусь тоді віддали перевагу ординсько-московській «копійці», що не має культурного відношення до України. Та цілком природне економічне явище, як вилучення з обігу монет номіналом до 1 гривні, на щастя, поступово викреслює ці копійки з пам’яті. Так, в цінниках на товарах ще досі можна їх зустріти, але безготівковий розрахунок та усілякі клієнтські програми лояльності, що дозволяють списувати дрібні цифри після коми на віртуальний рахунок, допомагають просуватися уперед в розвитку української грошової системи.
Та навіть якщо закрити очі на питання «Голити чи не голити українських князів?» та як називати металеві дрібні гроші, залишається суттєвою проблемою брак художнього задуму в оформленні українських обігових монет. Європейські країни регулярно випускають пам’ятні монети чарівної краси в достатній кількості для того, щоб вони осіли не тільки у вузькому колі нумізматів, а й потрапили до гаманців пересічних споживачів.
Пам’ятні монети Франції за дизайном Жан-Поля Готьє
Та й Україна неймовірно багата на таланти, роботи наших художників регулярно посідають призові місця у міжнародних монетних конкурсах, але, на жаль, ці монети лишаються доволі рідкісними. Сподіваємось, що історія українських обігових монет буде мати своє фантастичне продовження.
Естонська монета євро, дизайн якої розробила харків'янка Дар'я Тітова
Український ілюстратор Сергій Майдуков розробив для Латвії дизайн колекційної монети номіналом у 5 євро, що присвячена Україні
Монети за дизайном українськіих художників Олега Шупляка та Ярослава Ярового, що у 2023 році стали переможцями міжнародного конкурсу «Монета року» в номінаціях «Найхудожніша монета року» та «Найкраща монета про сучасну подію».
Наталія Орінго
