Чомусь хочеться вірити, що літо чекає на зустріч з нами так само віддано, як і ми. Рахує дні, поки весні набридне бавитись зі стовпчиком термометра, щоб увімкнути на повну режим «sunny». Присипляє тендітні первоцвіти, щоб дати місце стрімким пагонам польового різнотрав’я. А ще засипає ягодами, фруктами, городиною, напоює парним молоком та омиває босі ноги вранішньою росою. 

Ось вона, найулюбленіша пора року — бринить, струменіє та співає, запрошуючи нас розділити з нею всі принади! Літо — це подарунок, це привілей! Воно дає суперсилу радіти дрібничкам та гостро відчувати кольори, смаки, аромати. Саме тому морозиво краще смакує, якщо разом з тобою їм ласує сонечко, а ти тільки й встигаєш злизувати з пальців солодкі цівки. А зварений власноруч джем здається вишуканою стравою з мішленівського ресторану попри стосик заплямованих соком ягід рушників. А вино?! Ви куштували домашнє вино? 

Кожен сад, кожна невеличка клумба влітку перетворюється на казкове царство. Навесні ми сипали зернятка в землю, сподіваючись, що хоч щось виживе після заморозків. А тепер в кожній кімнаті по ошатному букету, ще й сусідці вистачить на подарунок. Мабуть, феєчки чаклували над квіточками, щоб кожен літній день був яскравим. А ще літо дарує натхнення зробити те, що здавалось несерйозним. Промчати по калюжах на велосипеді? Випустити в небо на волю вервечку мильних пузирів? Завмерти в траві й тихенько милуватись метеликами? Чи вибігти босоніж в город по букетик свіжої зелені?

Літо розфарбовує відведений йому час зі старанністю малечі: не думаючи про гармонійне поєднання кольорів та рівність ліній, з нестримною щирістю виплескуючи на нас всі барви життя. Ловіть їх у сачок, черпайте долонями, нанизуйте на плетиво пам'яті й зберігайте в серці! 

Наталія Орінго