Як химерно часом пов'язані явища духовні з речами цілком фізіологічними. Хто б міг подумати, наприклад, що за довіру, прихильність і солідарність в організмі відповідає спеціальний гормон? І тим не менш, це правда: окситоцин – це гормон, без якого нам буде суттєво сумніше жити.

Окситоцин - гормон, який у людей більш-менш обізнаних асоціюється з пологами, материнством і прихильністю до дитини. У нього і назва відповідна: ōkutókos у приблизному перекладі з грецької - "швидкородючий". Цей гормон дійсно відіграє дуже важливу роль у дітонародженні: полегшує процес пологів, стимулює вироблення молока, а також допомагає сформувати почуття симпатії та прихильності до малюка. Ось ця-то остання функція нам і цікава.

Річ у тім, що окситоцин працює не тільки в батьківсько-дитячих стосунках. Точніше, до певного часу вчені думали саме так. А потім вирішили протестувати свої міркування на щурах. І виявили багато цікавого! Насамперед: миші та щури, які отримували окситоцин, швидше й охочіше формували моногамні пари. Це дало привід дослідникам дати окситоцину прізвисько "гормон кохання", а заодно породило бажання випробувати його на людях...

Групі добровольців видали спрей для носа з цим самим чарівним гормоном. Іншій групі - інший спрей, але вже без окситоцину, плацебо. Результати виявилися куди більш несподіваними, ніж очікувалося!

По-перше, окситоцин підтвердив своє звання "гормону любові": пари, які брали участь у дослідженні, демонстрували більшу увагу один до одного і намагалися проводити разом більше часу. Заодно виявилося, що рівень окситоцину підвищується у людей, яких обіймають, гладять по голові і взагалі всіляко тактильно взаємодіють. Так у окситоцину з'явилося ще одне прізвисько - "гормон обіймів".

По-друге, люди, які приймали окситоцин у вигляді спрею, демонстрували більшу довіру і відкритість... але тільки до тих, кого вважали членами своєї групи! Наприклад, у міжнаціональних колективах люди надавали перевагу представникам свого народу і демонстрували довіру насамперед їм. Решту ж ігнорували. Ба більше: коли учасникам експерименту показували фотографії людей із різними виразами облич, ті, хто приймав окситоцин, розпізнавали ці вирази швидше. А найцікавіше - найшвидше вони вловлювали вирази відрази і неприязні на обличчях своїх одноплемінників. Іншими словами, окситоцин робив людей більш пильними й уважними до стану своїх товаришів і пробуджував до них співчуття! Вчені зробили висновок, що саме цей гормон дозволяє нам відокремлювати "своїх" від "чужих" і формувати до "своїх" підвищену довіру.

Ну і по-третє... Цей результат виявився найбільш несподіваним. Групі добровольців запропонували пограти в настільну гру. І в процесі з'ясувалося, що ті, хто приймав окситоцин, набагато частіше шахраювали на користь "своїх" команд! Тобто, окситоцин не тільки формує довіру, не тільки допомагає людям об'єднуватися в групи - він ще й підштовхує до нечесних вчинків заради користі групи! Такого дослідники явно не очікували, тим паче, що ті, хто приймав плацебо, нічого подібного не демонстрували. Довелося визнати, що окситоцин - гормон не тільки любові та довіри, а й нечесності.

Однак це не все, на що здатен окситоцин. Подальші дослідження показали, що цей гормон відповідає ще й за прив'язаність до тварин. (А у тварин - за прихильність до людей!). Вчені з'ясували, що після кількох хвилин пестощів собаки рівень окситоцину в крові підвищується і в людини, і в собаки. Котів це теж стосується: у них, щоправда, схема роботи цього гормону трохи інша, проте загалом схожа. До речі, як приємний бонус окситоцин сприяє оновленню м'язової тканини та уповільнює процес старіння мозку. Який з того висновок? Любіть і чешіть своїх вихованців! Це корисно для здоров'я - і вашого, і їхнього!

Хто б міг подумати, що у любові, довіри, шахрайства, групової солідарності та любові до тваринок - одна й та сама природа?! От і не вірте тепер, що біологія і медицина - нецікаві заняття!

А що могло б викликати прилив окситоцину у вас? Спілкування з дитиною, спілкування з собакою, командна гра або просто приємна компанія?

__

Для статті були використані дослідження 2003-2013 рр. "Neurophysiological correlates of affiliative behaviour between humans and dogs", "Professor Zak's empirical studies on trust and oxytocin", "Oxytocin modulates the racial bias in neural responses to others' suffering" й інші.

Женя Орінго