У повітрі тіснилося безліч Думок і Невисловлених слів. 

Але в такі хвилини вголос вимовляються лише Дрібниці. 

Велике таїться всередині мовчки…

 («Бог дрібниць», Арундаті Рой)

За право керувати нашою свідомістю змагаються протиборчі сили.

Хоча за що вони в нас не борються?

Все, що має хоч якийсь потенціал в людині, від найбільших потоків енергії до крихітних проблисків свідомості – поле нескінченного бою між добром та злом.

Думаю, що прочитавши назву есе, ви одразу почули відповідь: "Диявол криється в деталях", почули так, нібито її хтось вам підказав. Ідіому цю зазвичай використовують, як визначення того, що справжню природу великих подій неможливо зрозуміти без уваги до маленьких складників. Цілісність і глобальність того, що відбувається, мовляв, треба розглядати під мікроскопом, щоб побачити справжні мотиви, та й взагалі — кому це вигідно, бо "не все так однозначно"...

Нібито зло не існує в своєму відверто непривабливому вигляді та для здійснення своїх чорних справ маскується під добро. І щоб це зло розгледіти в добрі, необхідно весь час придивлятися саме до деталей, які можуть відкривати нам очі, зривати покров з існуючої картини світу і перетворювати добро в зло.

Та, на мою думку, якщо щось виглядає та крякає як вутка, це вутка і є. Усе однозначно в глобальних потоках, скільки б ми не приглядалися до деталей. Немає ніяких деталей в початку війни, у цілеспрямованій брехні, в нескінченій жазі збагачення, як немає їх і у справжній свободі, у вільному житті та творчому потоці. 

Зло і добро дійсно можуть існувати одночасно в кожному моменті буття, і чиста свідомість дитини або тварини дуже легко їх відрізняє. Сумніви ж і бажання весь час розбиратися з дрібницями призводять до захаращення душі та поневолення людини. Диявол ніде вже давно не криється, він пересувається своїми улюбленими місцями, радіє срачам конспірологів, допомагає шукати зради в перемогах та не дотримується жодних кордонів, як і віруси. 

Не знайшла (та й не дуже ретельно шукала), коли саме люди так вивернули вираз «Бог в дрібницях», який є про обов’язкову сумлінність праці та неперервність зусиль, бо кожна деталь має значення і все, що ми робимо повинне виходити з наших рук без печалі... 

Бог нікуди не ховається, він просто існує в кожній часточці. Та в пошуках «неоднозначностей» люди мимоволі втрачають справжню віру, яка є компасом душі. Я зараз говорю не про релігію та ритуальні вірування, з ними теж навчилися маніпулювати, а про справжнє відчуття добра. Шукати деталі в чомусь цілому чи складати нове ціле з деталей — особистий вибір кожного.  

Я б мабуть пошуки диявола залишила професіоналам. Наприклад, криміналістам та діагностам, бо у розкритті злочинів та пошуку причин нездоров’я дійсно немає незначних дрібниць, і тільки за допомогою знань, уважності та прискіпливісті вдається прояснити справжню картину події і спіймати диявола за хвіст. 

А от усім людям за межами професій побажаю любові та віри. Нам треба своє робити — будувати вільне життя у вільній країні.  

…Все тримається на любові,

все стосується головного,

все постає з дрібниць,

з незрозумілого і живого,

зі свідчень і таємниць.

Хай стоять непокірні будинки.

З якої не починай сторінки –

час перемотує рвані жили,

перетягує сірі бинти.

Тебе тут надто сильно любили,

щоби звідси піти…

(Сергій Жадан, збірка "Тамплієри")
 

З любов'ю, Олена Маслова