Людина багато чого може навчитися у тваринного світу: тут є майстри полювання, майстри маскування, майстри відлякування… І виявилося, що майстри пити та не п’яніти серед тварин також є!
Так-так, є тваринки, які у переліку кількості алкоголя на массу тіла п’ють більше за свиней, що їдять підбродилі яблука, та більше за слонів, що полюбляють п’янкі плоди марули. Ба, навіть більше за битових п’яниць-людей! Це невеличка звіринка, що зовнішнє нагадує білку та щура водночас: перохвоста тупайя. Це ссавці, які об’єднані в окреме сімейство. Насамперед, не всі тупайї алкоголіки: їх є приблизно 18 видів та 6 родів, а подвиди й перелічити важко. Найприхильнішою до алкоголю є саме перохвоста тупайя, що живе напідпитку у джунглях Малайзії. Саме там нетипову поведінку гризунів вивчала група вчених з Люксембургу, Німеччини, Швейцарії та Малайзії — як свідомі громадяни, вони хотіли відкрити причину алкогольної залежності у людства, а відкрили її у тупайї. І не таке бува у науковому світі!
Назва тварини аж ніяк не пов’язана з її інтелектом. Вона походить від малайського "тупей" і означає “білка”. Тупайя дійсно нагадує білку: рухливе, спритне звірятко, що мешкає в дуплах дерев. Здавалося б, звідки такій малечі щодня діставати алкоголь у величезних кількостях? А джерелом хмільного виявилася бертамова пальма Eugeissona tristis, яка під час цвітіння виділяє дуже солодкий нектар. Як показав детальний аналіз, нектар виявився багатим не лише на вуглеводи, а й на алкоголь, вміст якого може доходити до 3,8%. Середній відсоток, звичайно, менше — лише 0,6%; хоча для щурів, мишей і тупайї цього цілком достатньо.
Нектар бертамової пальми зброджується під дією диких дріжджів і утворюється рідина, що за запахом не дуже відрізняється від традиційного європейського пива. Самі квіти теж “зацікавлені” у відвідуванні приматами — це необхідно для запилення. Особливо “барна стійка” стає популярною вночі, коли кількість “відвідувачів” збільшується майже вдвічі. Вчені помітили, що найчастішими відвідувачами лісового "бару" були сірий деревний пацюк, малазійський деревний пацюк, товстий лорі і перохвоста тупайя Ptilocercus lowii. Двоє останніх — головні завсідники, які проводять на дереві відповідно 86 та 138 хвилин щоночі.
За попередніми даними вчених, які відштовхувалися у розрахунках від людської норми алкоголю, кожна третя тупайя мала буквально валитися з ніг у тяжкому сп’янінні, ледве відповзаючи від дерева. Щоб точно визначити кількість випитого, вчені проаналізували вміст етил-глюкуроніду у хутрі звіра. Виявилося, що у крові тупайї міститься 1,4 г спирту на 1 кілограм тіла. Вчені підрахували, що тупайї здатні випити дозу спиртного, еквівалентну трьом літрам пива, не демонструючи при цьому ні типових ознак сп'яніння, ні наступного похмілля. Крім того, у тупай відсутні захворювання, які можуть бути спричинені регулярними запоями. Як потім з'ясувалося, це пов'язано з особливим шляхом перетворення алкоголю в організмі маленьких великооких ссавців. Більшість спирту метаболізується через етилглюкоронід — кінцевий продукт каскаду хімічних реакцій із перетворення спирту. Відомо, що у людини лише мала частина етанолу утилізується цим шляхом.
Залишається лише мріяти про такий механізм “не сп’яніння”, як у тупайї! 
Альона Мінакова для Орінго
