Чи замислювалися ви коли-небудь, що у кулінарії та ювелірної справи чимало спільного? Ні, не тільки те, що обидві справи для людини непосвяченої виглядають як магія, хоча це й дійсно так. Але ж, як не дивно, майстру-ювеліру та кухарю знадобяться схожі прийоми. Вгадаєте, які?
Насамперед - що робить кулінарію, власне, кулінарією? Використання вогню, звісно! Практично все, що ми робимо з їжею - смажимо, варимо, запікаємо - ми робимо за допомогою вогню і тепла. Те ж саме й у справі ювелірній. Що б не робилося з металом - лиття, плавлення, пайка - все робиться за участю... ну, не безпосередньо вогню, звісно, але тепла - абсолютно точно. Без тепла дива не створиться, ні на кухні, ні в ювелірному цеху.
Що ж іще ми однаково робимо і на кухні, і в ювелірній майстерні? Ну, наприклад, відбиваємо - м'ясо або метал. Щоправда, у другому випадку ми називаємо це куванням. І в готуванні, і в ювелірній справі підчас виникає потреба добре попрацювати молотком. І результат зазвичай в обох випадках просто чудовий! Можете помилуватися в нашому розділі авторських прикрас. Ні, відбивних ви там не побачите. А ось оригінальні каблучки, які потребували чимало зусиль, народилися в тому числі і завдяки ковці.
На фото: кафи "Imagine"
А ще в обох справах періодично потрібно розкатувати матеріал. Іноді срібло, іноді тісто. До речі, результат в обох випадках практично однаковий - локшина! Ну, або дріт, якщо мова йде про срібло. До речі, для срібної "локшини" використовуються інструменти цілком собі кулінарного вигляду, фільєри: пластинки з рядами круглих отворів, через які дуже зручно протягувати м'який метал і робити з нього дріт. Хоча, дивлячись на фільєру, складно втриматися від асоціацій із домашніми макаронами...
А що потім робиться з цим дротом? Для перетворення його на справжнісіньку прикрасу знадобиться ще один цілком кулінарний прийом - плетіння. Їли коли-небудь плетені булочки? А сир-косичку? А тепер уявіть собі щось схоже, тільки срібне і з камінням (втім, сир уявляти теж можна, і навіть навідатися за ним до холодильнику ). Якщо ми плетемо не з сиру, а зі срібла, то це називається філігранню - тонесеньким візерунком. Прекрасні приклади різноманітного використання срібної проволоки можна знову-таки побачити в розділі авторських прикрас.
На фото: браслет "Амплітуда"
Якщо продовжувати кулінарно-ювелірні аналогії і спиратися на зовнішню схожість, можна згадати про зернь. Чим не ювелірна версія посипання булочки маком? Ну... майже. Добре, що насправді ці процеси не схожі. Якби ми макові булочки робили за тією ж технологією, що й прикраси з зерню, то коштували б вони астрономічну суму. Зернь тільки здається простою, а насправді - одна з найскладніших ювелірних технік! Кожне металеве зернятко потрібно ретельно "приклеїти" до основи і переконатися, що воно тримається як слід. Як фанатка пиріжків з маком, уявляю собі приклеювання до пирога макових зерняток - по одному і на клейстер
На фото: підвіс "Сузір'я Діви. Авва"
Як бачите, в кулінарній і ювелірній справах схожості більше, ніж здається. Для обох потрібен вогонь, обидві вимагають від майстра почуття міри і краси, обидві трохи схожі на алхімію. Та й насолода, як від ювелірної краси, так і від вишуканої кухні, однаково робить наше життя більш щасливим.
Ольга Орінго