Припустимо, ви вирішили написати роман у стилі магічного реалізму. Магія вам до душі, реалізм загалом теж. Але як це зробити, щоб вийшло не гірше, ніж у Маркеса з Борхесом? Рецепт магічного реалізму для початківців ви знайдете в статті.

Для початку - що це таке взагалі? Чим магічний реалізм відрізняється від звичайного, немагічного? Очевидно, що наявністю чогось такого незвичного, незвичного, такого, чого у звичному житті читачі, як правило, не зустрічають. Телекінез, польоти, подорожі між світами й часами... Стоп, скажете ви, та нам це вже знайоме! Он, у "Гаррі Поттері", наприклад, магії повно. Або у "Відьмаку". Виходить, "Гаррі Поттер" теж належить до магічного реалізму...

Ні, не зовсім. Магічний реалізм справді схожий на фентезі наявністю всякого незрозумілого. Але є одна дуже серйозна відмінність: у просторі магічного реалізму магія сприймається як щось буденне. Герої, як правило, взагалі не бачать у магії нічого надприродного, бачить його тільки читач. Це він сидить із квадратними очима і думає - а що тут узагалі відбувається? У той час як герої спокійно собі літають, спілкуються з духами або читають чужі думки. У фентезі герої щонайменше здогадуються, що магія - це щось не зовсім звичайне. Так, у "Гаррі Поттері", крім магів, є ще й магли, про "Відьмака" і говорити нічого, Геральт міг би багато цікавого розповісти про ставлення простого народу до магів. Іншими словами, фентезі - це коли герой бачить, припустімо, цілком реального живого єдинорога і дивується, захоплюється або очам своїм не вірить (як принц Корвін, наприклад). А магічний реалізм - це коли герой верхи на єдинорозі розвозить пошту або їздить у магазин, і сусіди його роблять точно так само.

Художник Кевін Слоан

Отже, якщо ви вирішили створити щось у дусі магічного реалізму, по-перше, запам'ятайте, що магії дивуватися ніхто не повинен! Ну є і є. Чого там такого. Автор теж дивуватися не повинен, для нього всяка магія не менш звична, ніж для його героїв. Тож правило перше - дивуйте читачів, але не дивуйтеся самі. Подумаєш, у магазин на єдинорозі...

Правило друге - звертайтеся до фольклору. Взагалі, у фольклору - казок, міфів, легенд і саг можна непогано навчитися не дивуватися чарівному. Там же на кожному кроці відьми, русалки і звірі, що говорять. Не кажучи вже про те, що фольклор - щедре джерело сюжетів, образів, а іноді й цілих персонажів. Тож не соромтеся звертатися до казок і міфів. Просунуті автори можуть замахнутися і на щось складніше - наприклад, на міські легенди. 

Художник Майкл Паркес

Правило третє - не розкривайте читачеві всі карти! Як уже було сказано, автор не повинен дивуватися. Якщо магія - це звично і нормально, то навіщо детально пояснювати, як саме вона працює? Головне - працює ж! Не вдавайтеся до докладних пояснень, залиште читачеві відчуття легкого здивування, нерозуміння і бажання самому дізнатися і розібратися.

Правило четверте, для найхоробріших - використовуйте мета-мову і злам "четвертої стіни". Стоп, що таке мета-мова? Грубо кажучи, це мова, яка описує сама себе. Ось, наприклад, говоримо ми про те, як написати роман у дусі магічного реалізму, обговорюємо його особливості та всяке таке. Ми описуємо роман - і щодо роману наш опис і буде мета-мовою. Не соромтеся відкривати читачеві таємницю письменницького процесу, вставляти авторські коментарі та всіляко змішувати літературну реальність зі звичайною. Грайте з читачем, задавайте загадки, плутайте - розважайтеся, як вашій авторській душі завгодно! І будьте впевнені, читач вам за це ще й подякує!

Усі ці правила допоможуть вам створити власну магічно-реалістичну історію, не гіршу за Маркеса. А може, навіть кращу. А якщо ви помітите, що цими правилами користується хтось інший, то ви стовідсотково точно знатимете, в якому стилі він пише. 

Художник Роб Гонсалвес

Сплавляти реальність із магією, а події з історією, яка їх же й описує - справа непроста. Але страшенно цікава, повірте! А вже які результати виходять... До речі, у вас є улюблені книжки в дусі магічного реалізму? А самі б ви хотіли написати щось схоже і застосувати наші правила на практиці? Про що б ви розповіли у своїй історії?

Женя Орінго