Після київської ювелірної виставки ми час від часу згадуємо, як сильно нас вражають і цікавлять вітчизняні камені, саме ті, що видобуті й оброблені в Україні. Саме тому розпочинаємо цикл статей про них. Сьогодні пропонуємо вам першу розповідь про геліодор від гемолога, експерта з коштовного каміння Юрія Львовича Курилюка, людини, щиро закоханої у свою справу.

В Україні є дуже цікаве каміння, яке цінується не лише тут, але й за кордоном. Це каміння не просто оригінальне за своїм походженням чи кольором - воно незвичне й надзвичайно привабливе. З ним хочеться знайомитися ближче, працювати й тішити ним якомога більше оточуючих. Ми прагнемо використовувати таке каміння для різноманітних прикрас, в тому числі й ексклюзивних. У межах конкурсу "Срібна Мрія" ми також пропонуємо пофантазувати над можливостями використати його якнайцікавіше: "В этом сезоне мы хотим предложить более смело фантазировать с наличием и огранкой полудрагоценных камней, которые добываются в Украине. Это могут быть топазы голубые и бесцветные, кварц дымчатый и чёрный, цитрин и горный хрусталь". Щодо героя сьогоднішньої статті, розкішного геліодора, то тут слід пам'ятати, що через свою унікальність він належить до дорогого каміння, й прикраси з ним будуть з'являтися лише в розділі ексклюзивів. Гідне каміння вимагає достойної оправи!

Про незвичне огранування й знаного майстра цього мистецтва, Костянтина Залізко, в "Орінго" вже розповідали. А сьогодні до вашої уваги - розповідь Юрія Львовича про один з найцікавіших каменів України...

Достеменно невідомо чи то природа жартує над нами, підкидаючи дивні співпадіння, чи людина спостерігаючи навколишній світ власноруч робить подібні висновки, проте загальна уява про нашу Батьківщину гармонійно вписується у створений природою ряд коштовних каменів, що сховані, але вже подекуди відкриті нами, у її надрах.

Для  багатьох з нас Україна - це  житні поля і безмежжя соняшників, які вражають зір яскравижи жовтими барвами, що ніби віддзеркалюють благодатне сонечко, що пестить і щиро обдаровує їх теплом. Диво чи ні, проте найбільш цінним за ринковою вартістю українським коштовним каменем є камінь сонячного жовтого або жовто-зеленого кольорів, якій греки назвали “дар сонця” або геліодор.

Геліодор належить до великої сім'ї берилів. Найбільш відомими його братами є смарагд (зелений або синьо-зелений різновид), аквамарин (блакитний або зеленкувато-блакитний різновид), менш відомі морганіт (рожевий) і гошеніт (безколірний). Геліодори знайдені в різних куточках Світу, зокрема в Бразилії, Мадагаскарі, Намібії, США, Росії. Нині найбільш часто на ринку з'являються бразильські геліодори, які мають яскраво жовтий або оранжувато-жовтий колір за що їх часом називають золотистим берилом (Golden Beryl).

Українські берили мають більш спокійну або пастельну гаму в жовто-зелених тонах. Це колір часто називають салатовим або кольором молодої весняної зелені. Подекуди, завдяки значній частці зеленого тону, разом із назвою «геліодор» для них використовують назву «зелений берил». 

Камені з колекції Ю. Л. Курилюка

Народжувались і росли кристали геліодора разом із топазом і кварцем в особливих геологічних утвореннях — міаролових пегматитових тілах, що утворювались в масі гранітів.  Пегматіти - це ізольовані камери розміром від перших до десятків метрів в напрямі найбільшого виміру. В них з наявного всередині камери розплаву кристалізувались різноманітні мінерали, в т. ч. берил, топаз, кварц. Іноді знаходять кристали світло-блакитного аквамарина, проте сировина ювелірної якості зустрічається вкрай рідко.

Видатним для українських коштовностей є вік їхнього утворення — приблизно 2 млрд. років тому. Це час формування однієї із найбільших геологічних структур в межах країни — Українського кристалічного масиву.

Місцем, де були відкриті поклади геліодора є Волинське родовище в смт. Хорошів, що на Житомирщині. Сталося це ще в 30-х роках ХХ століття. Проте, заслужено оцінений геліодор став лише у 80-х роках, до цього єдиною цінністю був п'єзокварц, якого конче потребувала військова промисловість СРСР.

Кристали геліодора Волині мають форми сильно видовжених шестигранників. Часткове розчинення граней природного кристалу призводить до вигляду ніби оплавленого кристалу з нанесеними різьбленими геометричними елементами.  Найбільщий відомий зберігшийся кристал геліодора важить 66,60 кг і має розміри 1,35 м×19 см×18 см.  З інших видатних кристалів відзначимо:

• частково ювелірний за якістю сировини “Володимир – князь київський”  - 21,28 кг розмірами 55×18×16 см, місцезнаходження якого нині невідоме;
• високоякісний ювелірної якості “Академік Євген Лазаренко”  розміри 27×10×10 см, маса – 4,879 кг;
• унікальний зросток прозорих кристалів “Апостоли Петро і Павло”, розміри 25×10×11 см, 17×8×4 см, його маса – 6,009 кг.

Більшість із видатних кристалів знаходиться у Музеї “Коштовного і декоративного каміння”, якій знаходиться у смт. Хорошів Житомирської області і відкритий для відвідування всім охочим.

Огранування Костянтина Залізко

На відміну від кристалів смарагда, де напрочуд рідко зустрічаються візуально чисті зразки, велика частка геліодорів чисті не тільки при перегляді неозброєним оком, а також під лупою. Ця особливість робить їх неперевершеною сировиною для високоякісного огранування. Наявність великих кристалів розширює можливість експериментування з формами, стилями і розмірами фасетованих каменів.

Досвідчені українські майстри огранування досягають неперевершеної гри кольорів всередині геліодорів, де до звичайних жовто-зелених тонів додаються яскраві жовті, а час від часу і оранжеві відблиски. Якщо за кольором геліодор поступається смарагду, то по неперевершеній грі незрівняно його перевершує.    

Для створення повної ексклюзивності каменя органувальник дозволяє собі залишити природні грані кристала, що, подібно до відбитка пальця, однозначно його ідентифікує.

Огранування Костянтина Залізко

Цікаві метаморфози відбуваються з українським геліодором, якщо спробувати його нагрівати чи опромінювати. Так при нагріванні до 300-400 градусів жовто-зелене забарвлення поступово зменшується і камінь набуває світло-блакитного забарвлення, тобто переходить в аквамарин. Колір аквамарина залишиться назавжди, якщо його не піддавати опроміненню. Слабке опромінення електронами  посилює жовтий колір в геліодорах, або надає жовто-зелених тонів термообробленим аквамаринам. В переважній більшості випадків опромінені кристали не мають залишкової радиації, проте етичні норми ринку вимагають попереджати про таку обробку споживача. Необлагороджені геліодори Волині не містять в своєму складі радіоактивних елементів і тому є абсолютно безпечними для людини.

Геліодор називали каменем богів, що відкриває дорогу до світла. Стверджують, що він підвищує інтуіцію і співчуття до оточуючих. Астрологи відносять його до каменів повітря. Геліодор — щасливий камінь для народжених під знаками Лева і Близнюків.

Ю. Л. Курилюк, експерт-гемолог

Щиро дякуємо Юрію Львовичу за змістовну й цікаву розповідь! Чекаємо на наступні статті, присвячені українському камінню.

А якщо у вас з'явилися питання до пана Курилюка, ви можете поставити їх у коментарях до цієї новини!