Невеличка довідка для усіх, хто цікавіться різними каменями і тим, як наразі відбувається рух різноманітного каміння в нашу країну. Спойлер: усе складно.

Навіть обираючи ескізи у мрійному конкурсі, вже розмірковувала, а що ж ми туди закріпимо.  

"...Імпорт дорогоцінних товарів із початком війни фактично припинився, що логічно. 

В наших реаліях, коли війна набула абсолютних масштабів, це призвело до згортання переважної більшості логістичних маршрутів. Специфіка дорогоцінного каміння, що воно і в мирний час доставлялось в Україну обмеженим колом перевізників, більшість яких використовувало для цього доставку по небу. Зрозуміло, що з початком війни це стало неможливим, до того ж, абсолютна більшість подібних сервісів має іноземне походження, тому українські представництва перевізників в умовах небезпеки для здоров'я і життя персоналу просто припинили роботу. 

Відправлення подібного роду через звичайний поштовий сервіс (Укрпошта) неможливо здійснити з країн відправлення, оскільки тамтешні поштові сервіси мають свої обмеження і дуже часто відмовляються приймати подібні товари для перевезення.

Не слід також забувати, що товари відповідної цінності завжди страхуються сервісами, що забезпечують доставку, що в умовах війни просто не працює.
Додає патовості в діяльність компаній торговців дорогоцінними товарами обмеження валютного законодавства, справедливо введені НБУ на початку війни. Оскільки подібні товари не є критичним імпортом конвертувати валюту для їхньої закупівлі на сьогодні неможливо.

Тому складається цікава ситуація, коли отримаєш таке бажане замовлення, перед постачальником постає ціла низка запитань чи можливо виконати його в принципі, в які терміни і за якою ціною. Це не просте завдання, хоча з огляду на війну все ж набагато приємніше, ніж його відсутність..."

По кабошонам, які нам робили у Харкові, також маємо великі питання — огранювальники ще не почали працювати. І добре, якщо у них вціліли запаси сировини та обладнання, бо міста геть не спокійні.  

Ось така інформація про сучасний стан речей. Маю надію, що після війни усе швиденько відновимо, а поки що радію усім гарним каменям і тому, що я перед війною нагреблася усього, що змогла, ніби хом'як.   

В нас дійсно знайшлося майже усе і навіть трохи більше, щоб виконувати зобов'язання і дивувати вас позаплановими прикрасами. А коли щось починає закінчуватися — вмикається креативність і прикраси стають тільки яскравішими. 

Також декілька тижнів тому отримала неймовіне задоволення від підбирання кабошонів у підвіси, щоб була справжня картина каменем. Ось нарешті у Юри знайшовся час і для них. Підвіси він пооксидував, закріпив, вже вони навіть сфотографовані і буду увечорі хвалитися ними на сайті.

Тому не прощаюся надовго... 

Олена Маслова