За часів великих завоювань з військових походів привозили не магнітики та пару взуття з розпродажу, а марні для сучасної людини речі — зброю поваленого противника.
Особливих успіхів в цьому колекціонуванні здобув китайський імператор Цяньлун. Він, як і його дід, імператор Кансі, був затятим колекціонером мечів. Та він не задовольнявся лише трофеями й дарами від правителів підлеглих земель. Левову частку мечів епохи Цяньлуна виготовляли придворні майстри у палацових майстернях. Чисельні партії мечів швидко розходились як подарунки або церемоніальні регалії. Особливістю цих клинків було оздоблення, що подекуди сильно відрізнялось від традиційних китайських технік. В орнаментах на руків'ях, формі леза, оздобленні піхв можна було побачити не тільки східні, а й запозичені з західної культури елементи.
Справа в тому, що Імператор Цяньлун виявляв великий інтерес до екзотичного європейського декоративного мистецтва. Він колекціонував антикваріат, включаючи старовинну бронзу, картини, запроваджував європейську моду в архітектурі й інтер’єрі. Зрештою це завершилося одним із найважливіших архітектурних проєктів Китаю 18-го століття — комплексом палаців та садів, що поєднав західні та китайські архітектурні елементи та інтер’єри з орнаментом у стилі рококо, меблями в європейському стилі та гобеленами. На жаль, палаци були розграбовані і спалені французькими та англійськими військами під час Опіумної війни в 1860 році, і точний вміст інтер'єрів невідомий. Але частина предметів осіла в приватних колекціях і музеях по всьому світу, серед них і славнозвісні імператорські мечі.
Вони є цікавими для дослідників, бо дизайн обирав сам імператор, використовуючи натхнення від зброї інших культур. Нова, еклектична для традиційної китайської, зброя мала виконувати важливу роль — підсилювати владу імператора, накреслюючи гострими клинками нові традиції імператорського двору. І імператор відповідав цим коштовним мечам найніжнішими почуттями, які тільки може відчувати людина до зброї — присвячував клинкам вірші.
Хоча це не здається дивним, якщо згадати, що імператор був покровителем образотворчого мистецтва та ремесел і був відомий як «Всеосяжна мудра людина». В історії збереглись документи, що розказують про масштабний проєкт Цяньлуна, присвячений мечам. У 1748 році він доручив імперським майстрам виготовити 30 мечів і 90 палашів, які були розділені на три колекції під назвою «Небо», «Земля» і «Людина». Виробництво шабель тривало 47 років. Піхви для шабель виготовили з персикового дерева, бо в давнину вірили що ця деревина відганяє злі сили. Кожна шабля була подарована як оберіг для захисту держави від іноземних загарбників і засіб попередження для нащадків про те, щоб вони «думали про небезпеку в мирний час».
Магнетична пристрасть до мечів не згасла з віками. У 2015 році вона надихнула китайського ювеліра Діксона Юна на створення підвісок, що є мініатюрними копіями найвідоміших мечів Цяньлуна. До лімітованої колекції Imperial Amulet YEWN увійшли амулети з білого та жовтого золота, оздоблені білим нефритом, рубінами, сапфірами та іншими дорогоцінними каменями. Підвіски були створені з використанням тих самих традиційних методів золотарства, що й у оригінальних китайських майстрів мечів.
Наталія Орінго
