Багато квітів у різних країнах і епохах набували складного символізму, потрапляли на герби, у вірші та філософські трактати. Однак найбільш вражаючу «символічну» кар'єру зробила хризантема в Японії, зумівши стати фактично квіткою національного значення!

Далекого 1946 року відома вчена Рут Бенедикт написала книгу-дослідження про японську культуру і національну психологію. Книжка швидко набула величезної популярності, зокрема і в самій Японії, і обросла численною критикою (зокрема, від самих японців). Книжка справді спірна і багато в чому неточна: сама Бенедикт у Японії не була ніколи, а інформацію брала з літератури. Однак вона зуміла підібрати для своєї роботи напрочуд влучну назву, яка ідеально відобразила саму суть японської культури – «Хризантема і меч».

З мечем усе зрозуміло, про суворих самураїв із катанами всі ми знаємо. Але чому хризантема? Мабуть, повної відповіді вистачило б на ще одну книжку... Але, так вже й бути, доведеться написати трохи менше. 

На фото: підвіс «Слайд. Хризантема»

Хризантема в Японії – одна з найулюбленіших квіток. Вперше японці познайомилися з нею в V столітті – її завезли на острови з Китаю. Цікаво, що у багатьох речей, які зараз вважаються істинно японськими, від самого початку було китайське походження: ієрогліфи, поезія, придворний етикет, дзен-буддизм – все це прийшло з Китаю, проте швидко прижилося на японській землі, пустило коріння і дало зовсім нові дивовижні плоди... Хризантема від самого початку потрапила на острови як лікарська рослина. У Китаї нею лікували головні болі, а в Японії швидко зрозуміли, що хризантему можна не тільки їсти, але ще нею милуватися. Пишна квітка полюбилася аристократам і дійшла до самого імператорського двору; про хризантему писали вірші, її вишивали і малювали на кімоно, вона стала символом благородства і душевної чистоти. А в XII столітті «наближена до двору» квітка досягла неймовірного: імператор помістив її зображення на свій герб.

Мабуть, відтоді хризантема знайшла міцний зв'язок з імператорським домом. Чому саме хризантема? Одне з пояснень свідчить, що форма квітки нагадує сонце, а від сонця (точніше, від богині Аматерасу), як відомо, походить імператорський рід. Золоту хризантему з 16 пелюстками можна побачити на орденах і монетах, на емблемах дипломатичних місій і на обкладинках паспортів. Тільки імператор має право використовувати зображення 16-пелюсткової хризантеми як особисту печатку – всім іншим це заборонено законом. Навіть родичі імператора не мають на це права і використовують всілякі варіації на тему хризантеми з 14-ма пелюстками.

Імператорський герб - 16-пелюсткова хризантема

Хризантемовий трон – такий самий впізнаваний символ японської монархії, як і британська корона; цікаво, але термін «хризантемовий трон» у загальноєвропейський ужиток запровадили якраз британці. Сам прикметник «хризантемовий» означає «той, що належить до імператорського двору». Крім трону, палацу, печатки і герба, існує ще й «хризантемове табу»: це менш відомий символ монархії – імператорська цензура. Критикувати імператора та його сім'ю не можна: законодавчої заборони немає, проте така критика може обернутися неприємностями. Цей своєрідний символ монархії придумав і затвердив імператор Хірохіто, той самий, який став на бік зла у Другій світовій війні; зрозуміло, що покритикувати його хотілося багатьом. Заборона негласно діє і донині. Незвичайний контекст для хризантеми, погодьтеся.

Хризантеми любили не тільки імператори. Ця квітка була символом шляхетності та мужності, за що користувалася великою пошаною серед самураїв. Хтось із висоти сучасної західної культури може посміятися: як це, квітка – і раптом символ мужності? Але спробував би він сказати це середньовічному самураю... Утім, і сучасному японцеві такого говорити не варто.

Хризантеми на гравюрі Хокусая (того самого Хокусая, який створив знамениту «Велику хвилю»)

В епоху Едо, яка приблизно відповідає європейському Новому часу, хризантема, якщо можна так сказати, «спустилася з небес на землю»: японські аристократи і городяни не тільки милувалися благородною квіткою, а й почали її розводити. Культивація незвичайних сортів хризантем перетворилася на вишукане хобі, а захоплені квітникарі почали збиратися на фестивалі та демонструвати своє мистецтво.

Традиція осінніх фестивалів хризантем жива і сьогодні. Серед японських квітникарів існує складна класифікація квітів: так, наприклад, усі сорти хризантем, виведені в Японії, називаються «вагіку», серед них виділяють три типи квітів за розмірами – «огіку», великі хризантеми з квітками більше ніж 18 см у діаметрі, «тюгіку» – середні та «когіку» – маленькі. Великі хризантеми-огіку, своєю чергою, поділяються на «ацумоно» з товстими, махровими квітками, що складаються із сотень пелюсток, «кудамоно» з довгими трубчастими пелюстками, «ітімонджі» з плоскими й широкими пелюстками (якраз хризантеми-ітімондзі стали прообразом імператорського герба) і багато інших...

Хризантеми ацумоно

Хризантеми кудамоно

Хризантеми ітімонджі

Розповідь про хризантеми в Японії буде неповною, якщо не сказати, що їх ще й їдять. Так-так, пелюстки хризантеми в соєвому соусі вважаються вишуканим делікатесом. Також їх вимочують у гарячій воді або оцті, додають до салатів і навіть обсмажують у темпурі. Найпопулярніший сорт їстівної хризантеми називається «Моттенохока», що приблизно перекладається як «обурливо». Самі японці пояснюють таку назву тим, що «Моттенохока» дуже вже схожа на імператорський герб, і їсти її якось ніяково – але це настільки смачно, що встояти неможливо, начебто й обурюєшся, а все одно їси.

Салат із хризантеми моттенохока

Поглянувши на хризантему, кожен зрозуміє, що шана, якою її оточують у Японії, абсолютно заслужена. Ці прекрасні квіти нікого не можуть залишити байдужим. 

Женя Орінго