З усіх квітів, відомих людям, орхідеї - одні з найбільш дивуючих. Який вигляд має звична нам квітка? Кругле суцвіття, серцевина, навколо неї - багато однакових пелюсток. Орхідеї ж схожі на що завгодно - на метелика, птаха, хвойну шишку, іноді навіть на гриб, але тільки не на звичайну квітку. Уже багато століть вони одночасно захоплюють і дивують.

Для початку варто нагадати, що «орхідея» - це не конкретний різновид рослини, а ціле розлоге сімейство, в якому розрізняють до 30 тисяч видів, і всі вони неймовірно різні - від фантастично яскравих і ароматних до скромних і невибагливих, що ледве відрізняються за виглядом від простої трави. Навіть якщо ви не живете в Таїланді або Мексиці, поруч із вашим будинком напевно росте кілька видів орхідей - щоправда, саме таких «невидимих», але цілком справжніх.

Ще варто сказати, що сімейство орхідей дуже давнє: перші орхідеї розквітли в стародавніх тропіках близько 100 мільйонів років тому (а за деякими даними - 120). Відтоді вони не надто змінилися, і на тлі більшості сучасних рослин мають дуже незвичний і навіть трохи інопланетний вигляд. Ось кілька фактів про орхідеї, за якими одразу видно, що це квіти з іншого світу.

Орхідея фаленопсис

Дружба з грибами. Зазвичай насінина рослини вирушає підкорювати світ, оснащене вантажем поживних речовин; якщо розколоти кісточку будь-якого фрукта, буде добре видно, що вона зсередини «шарувата» - усередині сама насінина, а на поверхні живильний шар. Коли насіння потрапляє в землю, то воно якийсь час «їсть» цей запас, доки не пустить власне коріння і не почне отримувати все необхідне із землі. Дуже зручно! Але це досить пізній еволюційний винахід, і орхідеї ним обзавестися не встигли. Насінина орхідеї вирушає у світ без стратегічного запасу їжі і від самого початку змушена виживати самостійно. Однак без їжі шанси насіння стати красивою квіткою, на жаль, невеликі... Але орхідеї знайшли вихід. Щойно насінина потрапляє в землю, на ній одразу ж селяться гриби. Вони обплітають насіння міцелієм, проростають у нього і на якийсь час стають для нього заступниками коренів: міцелій всмоктує поживні речовини з ґрунту і ділиться ними з майбутньою орхідеєю. Коли ж орхідея проростає і починає харчуватися самостійно, гриби «відходять від справ». Втім, не завжди: у деяких видів симбіоз із грибами зберігається на все життя.

Всюдисущі орхідеї. Орхідеї асоціюються насамперед із тропіками: на тлі темно-зелених джунглів розпускаються пишні квіти фантастичних забарвлень... У тропіках вони справді почуваються найзатишніше. Однак насправді орхідеї можна зустріти по всьому світу: і в горах, і в середній смузі, і в північних лісах. Не ростуть вони хіба що в Арктиці. І якщо ви зараз зі здивуванням запитали «а що, невже в Антарктиді вони теж ростуть?», то приготуйтеся дуже здивуватися: безпосередньо на крижаному континенті орхідей, звісно, немає, а ось на найближчих островах вони почуваються вельми непогано. Наприклад, на австралійському острові Маккуоррі, на самому-самому півдні, зовсім близько до Антарктиди: на острові панує субполярний клімат, на ньому не росте жодного дерева - а орхідеї ростуть!

В Україні орхідеї не просто є - їх налічують десятки видів. Деякі з них яскраві та помітні, як-от пурпурова плодоріжка салепова, деякі чудернацькі, як скрученик спіральний. А деякі взагалі не схожі на орхідеї, проте ними є, як-от квітка із запам'ятовуючою назвою «зозулині сльози».

Плодоріжка салепова

Скрученик спіральний

Зозулині сльози

Орхідея-гриб. В Україні росте, мабуть, один із найбільш незвичайних видів орхідей - гніздівка звичайна. Насправді, абсолютно незвичайна: ця квітка створила ідеальний симбіоз із грибами. Як уже було сказано, насіння орхідей вступає в тимчасовий союз з грибами і отримує від них поживні речовини, поки не проросте. Після цього взаємини квітів і грибів закінчуються. Але не для гніздівки: вона і після проростання продовжує отримувати від міцелію їжу і воду. Такий спосіб життя вельми зручний: він дає змогу гніздівці обходитися без коренів і навіть без фотосинтезу - справді, навіщо він потрібен, якщо і їжу, і воду забезпечують гриби? Через це стебло в неї не зелене, а жовтувато-бежеве, квіти такі самі, а листя немає взагалі. Такий специфічний зовнішній вигляд робить саму гніздівку вельми схожою на гриб.

Гніздівка звичайна

Не тільки естетика. Люди розводять орхідеї насамперед заради їхнього незвичайного зовнішнього вигляду. Але деякі орхідеї цінують ще й за їхні смакові якості. Найяскравіший приклад - ваніль: довгі ароматні стручки - ні що інше як плоди орхідеї Vanilla planifolia. Ацтеки були першими, хто здогадався не тільки милуватися ваніллю, а й її їсти: ще в доколумбову епоху ваніль слугувала добавкою до чоколатлю, пряного і гіркого напою з какао-бобів, далеким нащадком якого можна назвати сучасне какао з ваніллю. 

А в Туреччині здавна був популярний напій під назвою «салеп», основний інгредієнт якого - порошок із коренів орхідей. Цей порошок засипають у гаряче молоко, варять, додають прянощі та цукор, і врешті-решт виходить ароматний розслаблювальний напій, чудова альтернатива чаю та кави. За часів Османської імперії салеп варили на рожевій воді і вважали вишуканим напоєм для дам - можливо, на противагу гіркій, брутальній «чоловічій» каві. Цей напій і зараз із задоволенням п'ють у Туреччині, Албанії, Греції та багатьох інших країнах.

Орхідеї - воістину дивовижні рослини. Їх можна було б назвати інопланетянами серед нас, ось тільки вони давніші за нас на багато мільйонів років, і це скоріше ми б виглядали для них інопланетянами. Нам є, чого повчитися у цих стародавніх аборигенів нашої планети - винахідливості та вмінню пристосовуватися до обставин (здатність жити і в тропіках, і в тундрі), вмінню налагоджувати зв'язки (симбіоз із грибами)... А ще, мабуть, здатності демонструвати власну унікальну красу, не звертаючи увагу на думки фанатів круглих суцвіть 

Женя Орінго