Уявіть собі: щойно закінчилася кровопролитна війна, світ потроху оговтується та стягує рани… Ти колишня медсестра, вам з чоловіком пощастило пережити запеклі бої, і ви насолоджуєтесь заслуженим відпочинком в маленькому шотландському містечку. Навколо стільки краси й старовини, наближається Рівнодення…

…І тут кам’яний гендж, до якого ви приїхали помилуватися, переносить тебе у минуле, у 1743, у нову запеклу війну між Англією та Шотландією. Я зрозуміти, що ти не збожеволіла та переконати в цьому оточуючих? Як захиститися від підозр у шпигунстві та чаклунстві, вписатися у ніби знайомий, але все рівно такий чужий світ? І головне, але майже неможливе: як повернутися у свої часи?

Так починається довга й красива історія кохання, розтягнута у часі і просторі. Цикл романів Діани Геблдон «Чужестранка» про подружжя гордої красуні-лікарки з XX сторіччя та відважного шотландського воїна з XVIII задумувався, мабуть, як традиційний любовний. Але завдяки майстерності та фантазії авторки, яка не лінувалася цікавитися історією, вивчати хроніки та зазирати за грані реального (на хвилиночку у Діани Геблдон три докторські степені), перетворився на цікавезну, трохи фантастичну і сумну притчу про любов, яка здатна здолати усе – як їй і належить. До речі, перша книга, «Чужестранка», увійшла в 200 найкращих книг за версією BBC. Тож навіть якщо любовні романи – зовсім не ваше, щиро раджу спробувати прочитати.

«Чужестранка» прийшлася до смаку багатьом, тож недивно, що книжки екранізували. Довжелезна кіно-сага Outlander запрошує у світ шотландських війн за незалежність, кельтської магії (виявляється, що за дивовижною подорожжю в часі стоять саме генджі, заговорені в старину) й драматичного кохання. Головній героїні, Клер, доведеться робити складний вибір: сучасне звичне життя, з комфортом та можливістю професійного розвитку (а вона дійсно гарна лікарка і для неї важлива її робота) чи… нелегке, відоме тільки по історичним хронікам XVIII сторіччя, де від життя до смерті такий короткий шлях. Але і справжнє кохання лишається там і Клер, по її власним словам, почувається стрекозою в бурштині, що застигла поміж часами.

Обговорюючи серіал в контент-команді, ми з Оленою Масловою зійшлися на любові до нього. І зараз, напередодні осіннього Рівнодення (цей магічний час не раз згадується в «Чужестранці») самий час почати його дивитися… або передивлятися. На вас чекає повільне розгортання історії кохання на тлі неймовірних пейзажів Шотландії, суворі замки та люди, відьомські танки з факелами, довгі розмови при спалахах багаття та тепле, осіннє світло епохи, що давно розтанула у минулому…

Втім, щоб доторкнутися до чаклунської й позачасової краси, не обов’язково здолати усі вісімдесят серій. Адже якщо Орінго щось надихає, ми розповідаємо про це за допомогою срібних образів. Ось так з тендітної краси ексклюзивних перлів, переливчасто-шоколадних, немов обпалених доторком часу, народилася нова міні-колекція. Тільки подивіться, як вдало загадкові, м’які переливи кольору в барочній перлині поєднуються з пристрасними сполохами в чорному опалі. Як обережно обіймає камені химерна срібна оправа і багатошарова таємниця прикраси проникає теплими боками у різні світи...

Підвіс «Острів скарбів» вийшов цілком позачасовою річчю – з ним ви можете сміливо подорожувати між століттями, хоча б і в уяві. Будьте впевнені: його краса та таємничість пасує до різних світів й історій, при цьому сам він назавжди лишатиметься унікальним. Адже таких перлів більше просто немає. 

Дивовижні перли кольору очей осені котяться між всесвітами… Дивіться, як влучно вписалися вони в добре знайомі нам «Чарівні боби», додаючи старій казці нові відтінки й сенси! Золотавий, зелений, шоколадний відблиски змішуються у неймовірну симфонію, зачаровують, запрошують відгадати свою таємницю.

А комплект «Горіхова гілка», прикрашений ніби закопченими часом перлами, набув особливо аристократично-старовинного вигляду. Тільки уявіть, як гарно виглядатимуть ці прикраси при світлі свічок, як пасуватимуть до яскравого осіннього одягу… так, в цих перлинках також живе ціла купа історій.

Цікаво, що б подумали про прикраси Орінго у далекому минулому? Чи не вирішили б, що вони створені якимись незнаними чаклунами? Адже в залежності від часу та нашої готовності щось сприймати ми ставимося до знань та вмінь то як до дива, то як до магії, а то як до здобутку науки. И лише одне лишається незмінним та зшиває докупи усю непросту історію: краса.

Ольга Орінго