Пам’ятаю, як рік тому я впадала в ейфорію від кожногої наступної новини про санкції для Росії. У те, що зникнення брендів чи цифрових можливостей змусить їх отямитися та вийти на вулиці, я ніколи не вірила. Але це приносило відчуття хоча б якоїсь справедливості. Ще й сама російська влада зі своїми заборонами спочатку діяла за принципом “назло бабі відморожу вуха”. 

Та чим більше часу спливало, тим очевидніше мені було — у певному сенсі ті санкції, що не несли прямого впливу на економіку та політику держави, виявилися черговою гранню неймовірного європейського занепокоєння. Такого ж голосного та, на жаль, не дуже дієвого. Та сама смєкалочка, якою так пишаються росіяни, вкупі з відсутністю будь-яких моральних принципів та вродженим хистом до крадійства призводить до того, що авторське право для них — абсолютно порожній звук. Украсти й переробити вони можуть усе, що дозволяє їм жити майже так само, як і жили. Хіба що трошки незручно там і складно сям… Але коли жабу варять на повільному вогні, попервах вона думає, що це ванна з підігрівом.

Інсталяція в Петербурзі

Щоб заходити на заборонені сайти, той же Instagram, росіяни юзають VPN-сервіси. Це програми, що тимчасово змінюють російську мережеву адресу вашого пристрою на іншу локацію. Мрію, щоб для них це лишився єдиний спосіб подорожей… Щоправда, такі сервіси, які будуть працювати швидко та безперебійно, коштують грошей. А для росіян незвично, що за продукт, який можна легко запіратити, треба платити. Трохи складніше з TikTok: там геолокація підтягується ще й завдяки сім-картці. Тому або потрібно витягти її з телефону, або купити другий апарат. Знову витрати! Та у кого з нас не валяється старий смартфон, який не схотіла забирати бабуся.

Зекономити можна на фастфуді. Улюблений прийом на болотах: скопіювати і видати за своє. Так McDonald’s та KFC перетворилися на “Вкусно и точка” та “Ростикс”. А перед відкриттям ресторанів працівники писали в мережі, що їх змушують по ночах відшкрябувати логотип та назву McDonald’s з підносів. Обладнання, що американці не встигли чи не схотіли вивезти, нові власники викупили, за їхніми словами, “за символічну ціну”. Етичні питання населення Росії не хвилюють, тому до оновлених макдональдсів ходять залюбки.

До речі, про подорожі. До тих країн, куди пускають власників паспортів з куркою, вони добираються з пересадками. Найпопулярніше місце для пересадок — Туреччина, також Вірменія. Вдвічі дорожче, довше та марудніше… На єгипетський ол-інклюзів уже не вистачить. Тож сподіваюся, курорти Краснодарського краю цього року потішать відпочивальників мінами, які їхня армія щедро випускає плавати Чорним морем. На Крим хай навіть не розраховують, а одразу бронюють місця десь на лікувальних грязях Новосибірщини.

Вибух це бавовна, ой, тобто “хлопок”, пожежа — “задымление”, кати й убивці — “освободители”, а в російській економіці наявний “отрицательный рост”. Нове поняття, яким вони називають і вкрадені в Україні унітази, й завезені з Казахстану айфони — “параллельный импорт”. Трошки краще звучить “серые товары”, але сенс у цього один: ввезення товарів масового вжитку без дозволу виробника чи дистриб’ютора. При цьому вони в Росії не вважаються контрафактом і де-юре мають всі сертифікати якості та гарантії. Щоправда, як отримати гарантію на зламаний пилосос, якщо його виробник закрив усі сервісні центри, а почувши “хелоу, айм фром раша”, кидає слухавку? Ой, про що це я. Культура офіційних сервісних центрів у Росії не прижилася, техніку й автомобілі ремонтують усе більше самотужки. Загалом, коштують такі товари незначно дорожче, але продаються повсюди. Та й ніякої нестачі нормальних прокладок чи туалетного паперу споживачі не відчули, як би нам цього не хотілося.

На всі потужності працює імпортозаміщення. Замість IKEA тепер білоруські меблі за тими ж шведськими лекалами, що залишилися після виходу компанії. У нових фастфудах п’ють вітчизняну “Добрый Кола”. Банк “Сбер” випустив телевізор Sber на операційній системі “Салют-ТВ”. А автопром увімкнув задній хід: знову доробляють нещасні “Москвич” і LADA на колишніх заводах Renault та Nissan. Щоправда, тепер в LADA немає подушок безпеки, а без них в’їзд авта в країни Європи заборонено. Так, це значить, що на кордоні подивляться документи й просто не пропустять. У 2023 ЗМІ прогнозують збільшення річних автопромних показників виробництва та продажу. Дрібним шрифтом уточнюючи, що це завдяки майже піврічному простою заводів у 2022-му. Але жарти жартами, але пішки росіяни не ходитимуть.

Поки готувала матеріал, знайшла кілька неймовірно смішних цитат з новин Міністерства брехні. Насолодіться й ви: “В ФРГ санкции против России назвали неэффективными после запуска производства”; “Санкции не работают": иностранцы обсуждают новый "Москвич 3". Окремо мене потішили претензії до власників Renault: “При этом бывший владелец не оставил на заводе ни технологий, ни конструкторской документации, ни комплектующих, которые должны обеспечивать производство”. Дійсно, безпрецедентне нахабство з боку французів! 

З розвагами там теж усе в порядку. Повторюся, що росіяни органічно звикли до діджитал-піратства, тож як качали музику й серіали з торентів, так і качають. У кінотеатрах теж є під що похрумтіти попкорном. Деякі з них показують свіжі фільми в озвучці від неофіційних студій. Самі студії з цього ні копійки не отримують: те, що показують на великому екрані, попередньо так само безкоштовно скачано з торентів. На цей випадок у російській мові є прекрасний вислів “вор у вора дубинку украл”. Книжки без дозволу передруковувати вже теж навчилися. От іще, платити роялті, авторські відрахування! Ви хто такі, Ролінг та Кінг? Ми вас не знаємо.

Ті громадяни боліт, хто все ж таки свідоміші та купили преміум на Netflix чи Spotify і хочуть продовжувати передплату, стали картковими туристами. Через те, що власники російських карток більше не можуть оплачувати ними нічого за межами чебурнету, вони масово почали відкривати рахунки в закордонних банках. Казахських, узбецьких, вірменських, турецьких, грузинських. Деякі з цих банків навіть запровадили послугу дистанційного відкриття рахунку. Тисячі людей до осені минулого року встигли з’їздити в ближній закордон купити щось, що поки не завели паралельним імпортом, відкрити картку та поїсти в Макдональдсі. А ще більше просто вирішили, що колективний ворожий Захід не гідний їхніх важко зароблених рублів й залогінілися на рутрекері.

Наостанок, у житті середнього росіянина скоро може настати покращення. Деякі бренди говорять про повернення на ринок під новими назвами. Pepsi розглядає випуск New Cola и Fruitz замість PepsiCola й Mirinda. Холдинг Inditex також не погидував: Bershka стане Ecru, Pull&Bear — DUB, а Zara — Maag.

Отже, що? Невибагливий житель, здається, готовий терпіти ці невеличкі складнощі заради майбутньої перемоги й величі власної батьківщини. Тим паче, що терпіти дійсно доводиться не так вже й сильно. Можливо, ми, українці, що звикли до безвізових подорожей, свідомо платимо за якісний контент, любимо підтримувати справжні компанії, а не ерзаци, та маємо зовсім інше мислення, не розуміємо, як вони там живуть. Та схоже, що нормально. Санкції брендів не спрацювали так, як ми того очікували. Знаєте чому? Бо всім людям, хоч у Порту, хоч у Петербурзі, притаманне одне й теж когнітивне викривлення — міряти по собі й недостатньо вивчати цільову аудиторію. Для російських генералів це викривлення обернулося вибитими під Харковом, Сумами, Черніговом, Києвом військами (і зубами, сподіваюся). А для світового бізнесу — фінансовими збитками та розчаруванням. Та знаєте що? Краще втратити ринок збуту, ніж совість і людську подобу.

Анастасія Орінго