Орінго справджує мрії! І не тільки втілюючи у сріблі фантазії та бажання, чи за своїми ескізами, чи за натхненням переможців Срібної мрії. А іноді й випереджаючи їх!

З чого починається бажання прикраси? З пориву душі, з фантазії, з бажання висловити улюблену тему у сріблі чи золоті? Або з бажання бачити на своїх пальцях, руках, шиї, у вухах щось приємне собі і щоразу довше затримуватися біля дзеркала, щоб трохи більше помилуватися собою? Іноді навіть не мріючи про щось пристрасно, поки це не побачиш. А побачиш — і це моє! Хочу, аж не можу, гаманець розкривається сам собою, руки тягнуться, тримайте мене семеро. І нехай поки навіть не знаєш, куди надіти таку красу: може вона надто яскрава для повсякденності, а може на кожен день незручна в носінні — але все це такі дрібниці порівняно з тим, що мрія є! Ось вона, існує, бери та носи. І не потрібно їздити за моря-океани!

Моє знайомство з чарівним домом Орінго відбулося далекого 2017 року. А всьому виною дива таргетованої реклами: це коли в діалозі месенджера поговорили про прикраси з тематикою кави, а потім в Інстаграмі мені вилітає реклама прикрас зі срібла. Дякую, Великий Брате, що стежиш за мною! Поки душа метушилася від одних сережок до інших, око одразу зачепилося за каблучку "Це шляпа?" і ... Очі захоплено розширилися, серцебиття почастішало, в зобу дихання сперло. Переді мною на фото були вони: ідеально правильні срібні зерна кави. Маленьке освідчення у коханні  ароматному напою. Нічого зайвого! Я кинулася шукати сайт, реєструватися та робити перше замовлення: сережки та підвіс “Кавове зернятко”. Сережки для себе, а підвіс — для кращої подруги і незмінного мого фотографа, яка саме зробила татуювання у вигляді кавового зернятка. Так почалася моя особиста магія здійснення мрій з Орінго!

Не маючи можливості носити прикраси (бо з середини 2017 року вони були б схоплені та немилосердно вивчені ротом новонародженим сином), я як могла стежила за новинками Орінго. У 2018 році вдалося вирватися до Європи і серце вкотре защеміло від краси готичних храмів — піднесених і грандіозних! Якби можна було носити хоч частинку їхньої величі не тільки у спогадах, якби… Яке ж було моє здивування, коли на сайті Орінго я побачила серію Роуз! Мою мрію вигадали і втілили навіть без моєї участі! Як тут було не згадати теорію про те, що ідеї мріють у повітрі, і поки ти мрієш про щось, хтось інший уже втілює цю мрію, або дуже схожу на неї.

Декілька років мене займала ще одна ідея каблучки. Якось побачивши на Etsy майстриню, яка створювала каблучки-міста, я вже не могла мріяти ні про що інше. Париж, де я пробула всього лише день, з Ейфелевою вежею та лопастями Мулен Руж; Амстердам з його цукерними будиночками; Лондон із колесом огляду; Піттсбург, який мені сподобався архітектурою… Я нарікала на те, що ціна висока, що міста хоч і красиві, але не рідні — словом, переконувала себе, що «та й не дуже хотілося». Робила все, щоб недосяжна мрія стерлася із серця. А потім, вже під час співпраці з домом Орінго, вкотре пішла розглядати каталог і знайшла його. Держпром! І це не далекий Піттсбург, не Париж із спогадів, не Рим із мрії. А свій, рідний, сотні разів бачений та ногами виходжений вздовж та упоперек, за п'ятнадцять хвилин пішки від дому. Навіщо Лондони-Парижі, коли можеш носити на руці місто, яке живе у серці?! Ми з чоловіком майже відразу замовили кожен собі по «Держпрому», і носимо їх тепер так само постійно, як і обручки. Знову Орінго здійснює мрії!

Навіть не беручи участі в Срібній мрії, я все одно знаходила в каталозі прикраси, про які хоч одного разу, хоч у сміливих фантазіях, але думала. Слайди з квітами (особливо Чортополох!), горошини у стручці (усі згадали «Чарівні боби»?), серце, пронизане паростками рослин, навіть дубовий лист з жолудями! Всі ці скарби вже були втілені в майстерні Орінго, хоч я про них тільки мріяла. Останнім яскравим здивуванням було «Кульбабове вино», коли я писала рецепт цього самого вина, і тільки потім дізналася, що є каблучка! Та ще й яка! Воно поки що не зі мною, але я не втрачаю надії на розширення можливостей Орінго та власних.

У березні 2022 року на день народження хотіла подарувати собі «Роуз 2» або «Роуз 3», але життя внесло свої корективи. І нехай поки що у мене на руках не так багато дарів Орінго і деякі мої мрії ще залишаються мріями: я точно знаю, що вони вже втілені — отже, рано чи пізно здійсняться і для мене!

Альона Мінакова з любов’ю до Орінго