Вже 25 років у серпні Харків традиційно святкує свій особливий день... 

Раніше я була не дуже згодна з обраною для свята датою: день звільнення міста від фашистів мені здавався привідом  для спогадів та роздумів про долі світу, а не для веселих гучних розваг, але у цьому році 23 серпня виглядає неймовірно влучним, хоча й сумним привітанням скрізь час. 

Нова реальність прифронтового міста здирає з Дня Харкова позолочену луску, яку багато років ліпили різні діячи і ділки, і очищує наш справжній залізобетон від кітчевих декорацій та задрапірованих фасадів. 

Наш Харків значно більший, ніж площа, яку він займає. 

Наш Харків значно гарніший, ніж знамениті парки та пам’ятки архітектури.

Наш справжній Харків майже всемогутній, бо це не просто місто, де ми мешкаємо. Харків живе в душі у кожного харків’янина, де б він не знаходився зараз. 

І щоб не вигадували рашисти з метою залякати, зломити та підкорити вільне місто вільних людей, скільки б енергії рашисти не витратили, слугуючи пекельному злу, ми тримаємося і тримаємо наше місто сили глибоко у серці.

З днем міста, харків’яни!

З новим днем народження, любий Харкове!