Якщо вже говорити про мрії, то визнаємо - грандіозна мрія у нас зараз у всіх одна. Зате велика! Тисяч на 500... а може, й більше на 140 мільйонів  Тож пропоную сьогодні, у п'ятницю, трохи розслабитися та побалакати про найсміливіші та найзлісніші мрії!

Хтось може казати, що ненавидіти - погано й руйнівно, негативним емоціям не слід давати волю, зловтішатися недобре... та багато чого говорять. Однак, якщо чесно, негативні та інші нехороші почуття - повноцінна частина буття, відчувати їх можна, а часом і потрібно. Це розвантажує мізки і душу, та й у будь-якому разі краще випускати злість назовні, ніж тримати всередині і дозволяти себе зсередини їсти. Тим більше, що й об'єкт для злості є!

Від початку війни наші люди дивують весь світ не тільки стійкістю на полі бою, не тільки приголомшливою самоорганізацією, а й величезною кількістю мемів. Серйозно, мабуть ніхто не очікував, що навала орків викличе такий сплеск сатиричної творчості. І ця творчість буває дуже різною - і часто дуже недоброю.

Розпочнемо з класики.

Оскільки люди ми все-такі добрі й душевні, то й обійняти братів іноді хочеться... Головне - обіймати поміцніше!

Та й про родючесть нашої гарної землі важко припинити мріяти... Головне - правильно підібрати добриво, а потім вже й врожаєм можна насолоджуватися! Квітніть, соняшнички, ростіть, помидорчики 

Та що там - ми настільки добрі, що навіть землею можемо поділитися! Ну, трішечки. Зізнавайтеся, мріяли про таку картину? Здається, кожний українець буде не проти докинути сюди трохи земельки. Ми всі вже й смаколиків до такого свята відклали...

Про смаколики - побудемо ще трішечки добрими та помріємо про смачну їжу для наших тваринок та пташок. Наші спритні бійці дбають про все живе, тож і раціон воронам й вовкам забезпечать подвійний.

А тепер полинемо мріями кудись у простір, до кордонів та за них...

І ще трішечки геополітичних мрій - порадіємо за наших справжніх друзів й сусідів.

А ворогам побажаємо нових цікавих знань (якщо, звісно, вони здатні щось вивчати). 

А якщо мріяти від душі та грандіозно, то можна уявити собі ось таку чудову картину. І ви знаєте, навіть карти нескладно буде перемалювати!

А наприкінці давайте усі разом дружньо помріємо про нову зброю - і нехай усі наші кровожерливі мрії виповняться! Бо хто, як не ми, маємо на це право?

Автор: Олександр Никитюк (Вінниця)

Зловтішалася Ольга Орінго