Фантастика - бездонне море, у глибинах якого часом трапляються вельми незвичайні мешканці. Деякі автори, здається, зійшли зі сторінок власних книг - як, наприклад, американський письменник Джон Дванадцять Яструбів. 

...Давайте так, я вам розповім цю історію, викладу всі факти, озвучу всі думки, а ви потім уже самі вирішите, правда це чи ні, добре? Тому що вирішити щось у цій історії і справді складно. Але сама історія в будь-якому разі дивовижна.

Отже, все почалося в США 2005 року з виходу у видавництві Doubleday нової, свіжої антиутопії "Мандрівник". Ця книжка планувалася першим томом у серії, тому історія в "Мандрівнику" обривалася на найцікавішому моменті. Однак, навіть незважаючи на незакінченість, книга здобула просто шалену популярність!  Багато хто думає, що частково через особистість автора.

Автор підписав свою книгу ім'ям "Джон Дванадцять Яструбів". Так-так, на обкладинці саме так і було написано! Зрозуміло, читачам стало цікаво, хто ж обрав собі такий незвичайний псевдонім. Або навіть справжнє ім'я? Може, це корінний американець - вождь або шаман, який вирішив поділитися критичним поглядом на "біле" життя? Чи езотерик? Або просто ексцентричний персонаж?

Як би там не було, на запитання читачів не надійшло жодних відповідей. Автор визнав, що "Джон Дванадцять Яструбів" - псевдонім, але навідріз відмовився називати справжнє ім'я та й узагалі давати будь-які коментарі щодо своєї особистості. Читачі не знали про нового популярного автора взагалі нічого - той не дозволяв: незрозуміло було, чоловік це чи жінка, чи взагалі ціла команда письменників; американець автор чи ні; скільки йому років, де він живе, який вигляд має, чи давно пише книжки... Одне слово, "Мандрівник" буквально виринув з нізвідки, не даючи жодних натяків на того, хто ж це все-таки написав.

Це могло б виглядати як дурна гра або шахрайство, якби не один нюанс: потайний спосіб життя автора напрочуд збігався з ідеями, викладеними в книзі. Для довідки: "Мандрівник" і дві книжки, що послідували за ним, оповідають про суспільство не надто далекого майбутнього, в якому більшість людей контролюються владними організаціями через віртуальний простір. Однак існують люди з незвичайними здібностями, так звані "Мандрівники", які можуть залишати своє фізичне тіло і вирушати в будь-яке місце, навіть в інші світи. Мандрівників навчають і наставляють Слідопити, а охороняють Арлекіни. Охороняти є, від кого - на Мандрівників, Слідопитів і Арлекінів полює міжнародна організація, яка понад усе ставить стабільність і контроль...

Якщо вам тут здалося, що десь ви це вже бачили, то вам не здалося. Багато критиків після виходу книжки зазначили, що запозичень у ній просто неймовірна кількість: з "Матриці", "Зоряних війн", романів Стівена Кінга і навіть "Коду да Вінчі". Одним словом, популярна антиутопія оригінальністю, м'яко кажучи, не виокремлювалася. Проте читачі охоче розкуповували книжки і не менш охоче намагалися дізнатися: хто ж все-таки автор? Тим паче, що в книзі активно розвивалася тема збереження приватності, недоторканності приватного життя, стеження і захисту від нього. Вельми перегукується з позицією анонімного автора!

Нарешті, під тиском вдячної публіки, літературний агент Джона Дванадцять Яструбів розповів деякі факти. Отже, Джон - чоловік; американець, але не корінний; буддист за релігійною приналежністю; завзятий мандрівник; доволі немолода людина - в одному з нечисленних інтерв'ю він розповідає про падіння Берлінської стіни 1989 року з позиції дорослого, досвідченого спостерігача. А ще він дуже не любить інтернет і соцмережі, не дивиться телевізор і свідомо уникає контактів із пресою. За словами самого Джона Дванадцять Яструбів - багато чого б він коштував, якби у своїх книгах стверджував одне, а в житті чинив по-іншому?

На якийсь час цікавість читачів було задоволено. А ще через деякий час у мережі з'явився офіційний сайт письменника: на ньому було розміщено нечисленну особисту інформацію, анонси нових книжок... і все. Джон Дванадцять Яструбів так і залишився загадкою.

Ба більше - він залишається нею донині! Старий сайт був заархівований і перенесений у нове місце, але інформації в ньому додалося ненабагато: хіба що автор розповів, звідки взяв такий незвичайний псевдонім:

Насправді історія така... Я гуляв лісом і натрапив на місце гніздування яструбів. Дванадцять яструбів кружляли навколо моєї голови приблизно десять хвилин... так близько, що кінчики їхніх крил зачіпали мою голову. Саме тому я вибрав це ім'я. СПРАВЖНІ яструби. Не символічні.

Фото з офіційного сайту Джона Дванадцять Яструбів

У 2007 році, за два роки після виходу першої книги, було опубліковано другу частину - "Темна річка". Третя і фінальна частина, "Золоте місто", вийшла ще через два роки, у 2009 році. Пізніше, 2014 року, автор випустив роман "Іскра" (уже в більш реалістичному дусі) та есе "Проти влади", в якому розгорнуто пояснював, чому вважає доступність персональної інформації основною загрозою майбутнього... Як би там не було, до розгадки особистості Джона Дванадцять Яструбів це нікого не наблизило, навпроти - змусило сумніватися в реальності автора. Що, як Джон Дванадцять Яструбів - літературна містифікація? Чи просто амбітний автор, який дуже хоче здобути популярність, нехай і такими дивними методами? Історія Джона Дванадцять Яструбів все ще сповнена загадок, і навіть незважаючи на розвиток технологій і цікавість читачів розгадати його особистість так і не вдалося.

Чесно кажучи, важко завершувати цю розповідь. І зрозуміло, чому - тому що вона не може бути завершена. Читачі та літературні критики по всьому світу продовжують ламати голову над загадкою Джона Дванадцять Яструбів. Це фікція, літературна гра, вигадки честолюбного автора чи все-таки справжній "цифровий відлюдник", який намагається попередити нас про щось? 

Можливо, у вас є якісь ідеї? Наскільки взагалі, на вашу думку, реалістична ця історія?

Женя Орінго