Хостинг фотографий для пользователей Оринго
Чат с менеджером

Поставити питання

 
Ювелірний дім Орінго
0800-759-550
(безкоштовні дзвінки)

Не Кінгом єдиним

Уявіть собі осінній вечір, краплі зливи на склі, моторошну темряву за вікном… Самий час замотатися в теплу ковдру, під якою ніяке чудовисько не дістане, та нирнути у страшну книжку!

Головна краса горорів, на мій смак, в тому, що книжку у будь-який момент можна закрити і усі жахи лишаться під обкладинкою. А ще, якщо обирати правильні жахи, в кінці історії усі вони заповзають у темну прірву, з якої випхалися, і більше героїв не турбують. Що може бути приємніше, ніж хоча б почитати про остаточну й повну перемогу над злом? Отож зберемо невеличку підбірку читання до Геловіну! 

c5e5363c4e4c342d1d97f615399cd721.jpg

На фото: підвіс "Тільки не бійся!", створений по мотивам творчості Кінга

Розпочнемо зі старої доброї класики – і навіть не з Лавкрафта чи Кінга, а з їх попередника. Абрахам Грейс Мерріт, американський письменник, активно займався етнографією, археологією, магією та колекціонуванням екзотичних рослин. І всі свої захоплення він переносив в романи. В його творах оживають загублені світи та темні заборонені знання, прадавні боги та культи; оживають і зіштовхуються з сучасними людьми, впевненими у всесильності та всеохопності науки.

Дилогія "Гори, відьмо, гори!" та "Повзи, Тінь, повзи!" – це містичний нуар-детектив з елементами горору. Головний герой історії, лікар та науковець доктор Ловелл, зустрічається з силами, які ніяк не можна пояснити логічно: хтось оживляє ляльок та наділяє їх душами живих людей, а відомий гіпнотизер намагається відродити кривавий магічний культ. Тлом історії слугували вірування корінних індіанців, культ вуду та стародавні ірландські легенди. Оповідання розгортається повільно, як і заведено в старій добрій класиці, але чим далі ми подорожуємо з доктором Ловеллом, тим страшніше стає. Дилогія чудово перекладена українською, але я раджу знайти аудіоверсію – так ще атмосферніше.

55fc5cbeeb0b409a22d6334f7563946a.jpg

Як щодо психологічного трилеру? «Рибалка» Джона Ленгана – історія з тих, в яких не одразу впізнаєш жахи. Автор неспішно переповідає нам історію Ейба, вдівця, який втратив свою дружину через онкологію і дуже по ній сумує. Щоб хоч якось відволіктися, Ейб починає їздити на риболовлю – краса природи його заспокоює. Під час однієї з подорожей він знайомиться з чоловіком, історія якого схожа на його власну: він теж втратив дружину і дітей. Новий знайомий розповідає Ейбу про чудове місце для риболовлі. Але на березі водосховища на них чекають похмурі таємниці… та втрачені кохані. Чи на щастя таке повернення?

Роман точно не полишить байдужими тих, хто любить історію та сплетіння кількох сюжетних ліній, адже посередині оповідання на нас чекає нирок глибоко в історію. Стародавнє прокляття, звір з темних вод, лафкрафтіанські мотиви і чимало роздумів про природу кохання й переживання втрати – «Рибалка» обіцяє подарувати різноманітні емоції.

ed6721a462ddc1d1d9fee814df5c703a.jpg

І завершимо нашими, українськими жахами – ні, не випуском новин, а романом про упирів. “Сестри крові” Юрія Винничука перенесуть нас в старовинний Львов, що готується до облоги. Звідти доведеться вирушити у довгу подорож – не обійдеться без проклятого золота, корсарського кораблю та загадкового вічно юного хлопця. Не бракуватиме й кривавих подробиць – врешті решт, вічна молодість просто так не дається…

На відміну від «Рибалки», в цьому романі події розвиваються так швидко й несподівано, що це нагадує фантасмагорію. Чарівники, чорти, чорнокнижники, кати, авантюристи і Богдан Хмельницький – «Сестри крові» точно здатні розважити і, незважаючи на жанр горору, обіцяють подарувати гарний настрій та післясмак по прочитанню.

b11168072580ed906d31c398189dd9e5.jpg

В коментарях пропоную поділитися вашими улюбленими страшними книжками - зберемо моторошну бібліотеку разом!

 

Ольга Орінго

 

olenabuglova
Пнд, 23/10/2023 - 22:30

Оповідання Едгара По: "Лігейя", "Колодязь і маятник", "Падіння дому Ешерів", "Чорний кіт", "Поховані живцем"...
Madra Rua
Пнд, 23/10/2023 - 23:11

Може, це і доволі смішно, але... Роберт Стайн та його "Жахи". Це, звісно, підліткова література, але деякі з цих дитячих книжок насправді можуть бути доволі моторошні, якщо перейнятися тією ситуацію, в якій опиняються книжкові герої (а там же ж увесь цимес у кінцівках, коли несподівано виявляється, що хепі-енд не дуже-то й хепі та й не факт, що енд). Наприклад, "Звір-зі-сходу" - до сих пір мене аж тіпає, коли я уявляю, що мали б відчувати героїні після того, що вони почули у кінці книги.
shursh
Ср, 25/10/2023 - 11:32

З недавнього, що вразило - " Останній дім на безпечній вулиці". Про те, що найстрашніші монстри - це люди, це про варіанти захисту психіки дитини, яка стикається з насильством. Неочікувана кінцівка для мене, раджу.