Напередодні тижня художника хотіла спочатку дещо цікаве розповісти про трійцю своїх найулюбленіших мистців та їх надихаючий вплив на уяву. Але змінився кут зору і доведеться на якийсь час відкласти книжки про Альбрехта Дюрера, Франциска Гойю та Фріду Кало…

… бо трапилося неймовірне захоплення українськими художниками, які творили минулого століття. 

Допомогли їх побачити книги й слайди. Мені дуже хотілося показати вам співзвучність слайдів з деякими роботами харківських графіків, почала гортати нові альбоми з колекції і ніби струмом вдарило — наскільки ж ці лінії, відтінки й композиції наразі мені відгукуються! А далі почала читати про життя художників та події тих часів і зрозуміла, скільки попереду чекає відкриттів. 

Олександр Веніамінович Хвостенко-Хвостов (1895-1968)

З 1919 року творив у Харкові, а з 1925 року був головним художником Харківського театру опери та балету. Один з видатних реформаторів української сценографії, приніс на театральну сцену авангардні експерименти.

В історії залишилося чудове напуття від нього доньці, яке варто почути кожному:  “Ходи, дивися життя, музеї, цікався всім навколо себе, дивися журнали, репродукції, та головне – це життя, дивися, вивчай його – це основа основ мистецтва. Якщо нічого не покладеш – нічого не виймеш”.

Василь Григорович Кричевський (1873 – 1952)

Художник, архітектор, графік, творець оригінального українського модерну, автор національного герба та валюти…  А ще – педагог, теоретик архітектури і мистецтва.  

У Харкові Василь Кричевський прожив 21 рік і спроєктував не менше трьохсот  будинків, які роблять наше місто настільки впізнаваним. 

Олександр Михайлович Довгаль (1904 – 1961)

Художник-графік, ілюстратор з неповторним стилем — проілюстрував безліч цікавих книг. Робив казкові ліногравюри. Жив і працював у Харкові, викладав у Харківському художньому інституті.

Знайшла сьогодні в електронних архівах книгу оповідань Миколи Хвильового (1932 рік), яку проілюстрував Довгаль, почала читати вступ і перехопила подих: раптом уявила, як вони удвох обговорювали ілюстрації майбутньої книги у дворі Будинка «Слово». Хвильовий мешкав у 9 квартирі, а Довгаль – у 45 квартирі…

Про творчість цих  мистців і ще багатьох інших невимовно талановитих художників розповідають дуже талановиті дослідниці мистецтва і викладачки Ольга Лагутенко та Людмила Соколюк. І про книжки, які покликали мене у мандри, точно буде продовження – у вівторок піду на сусідню вулицю до книгарні видавництва Олександра Савчука за хрестоматією Кричевського. 

Усе створене колись у Харкові дуже тяжко пробивалося до нащадків крізь імперсько-радянську броньовану кришку, тому значать ці замальовки й ескізи наразі значно більше, аніж визнані усім світом картини. Принаймні для мене. 

Тягнуся серцем до заплутаних ліній долі, прикладаю пластирі на болючі місця і щосили прагну вірити в силу мистецтва, яке міцно тримається Харкова та знову допомагає не загубитися у буремні часи. І знову потроху додаю до харківського всесвіту щось своє, маленьке та срібне. 

З любов’ю, Олена Маслова