За останні три роки нам усім довелося познайомитися з безліччю незвичних речей, від повітряних тривог і електрики за розкладом до українських дронів, що підривають заводи під москвою. Для нових реалій потрібні й нові слова. Погляньмо на нашу дійсність з точки зору філологів!

Нові слова і вирази спершу з'являються в інтернеті. Як відомо, в інтернеті без іронії жити неможливо, надто серйозні там не затримуються, тому інтернет - ідеальний простір для висміювання та мовної гри. Не дивно, що практично всі військові неологізми зародилися саме в мережі - у просторі, де писати довге слово «росіяни» немає ні бажання, ні часу, а «орки» - і коротше, і набагато точніше.

На фото: підвіс "Півник"

Ось із них наш огляд і почнемо. Звідки взялося слово «орки», зрозуміло навіть на рівні інтуїції: «Володаря перснів» дивилися практично всі, тамтешні орки врізаються в пам'ять надовго, схожість із російськими солдатами в поведінці та зовнішності очевидна. Логічно запитати, якщо є орки, значить, десь мають бути й ельфи?.. І так, такий неологізм теж існує: «ельфами» росіяни називають солдатів ЗСУ. Так, абсолютно серйозно. Виходить, що не тільки ми називаємо їх «орками», а й вони самі себе з ними ототожнюють.  Згадайте «Володаря Перснів» ще раз і поставте собі риторичне запитання, чи захоче хтось при здоровому глузді бути (і виглядати) як орк... Що ж, це дуже красномовний факт!

Продовжуючи тему «орків»: «російськомовна щелепа» - вперте небажання говорити українською, що супроводжується різноманітними відмовками. Той випадок, коли в неологізму є авторка - скандальна (м'яко кажучи) поетеса Євгенія Більченко. Точніше, вона явно не розраховувала, що її фраза про те, що українська їй не дається через будову щелепи, піде в народ. Але якщо ти щось говориш на публіку - будь готовий до того, що мимоволі збагатиш сучасну мову.

Повернемося до наших неологізмів: «байрактарщина» - надмірний патріотизм, від якого робиться ніяково, експлуатація чутливої теми війни заради комерції чи суспільного схвалення. Слово взялося від назви турецького безпілотника Bayraktar, який у перші місяці війни допоміг переломити ситуацію на фронті на нашу користь і став свого роду символом, причому практично офіційним. Але коли і в які часи в інтернеті поважали щось офіційне? Так з'явилося слово «байрактарщина», термін для ситуації, коли оптимізму стає занадто багато, приблизно як цукру в чаї. До речі, назва безпілотника походить від прізвища засновника оборонної компанії Оздеміра Байрактара, а саме слово bayraktar турецькою означає «прапороносець». От же пощастило з прізвищем, навіть над красивою назвою для безпілотника думати не довелося.

 «2-3 тижні» - усім відомий вислів, у якому міститься одразу безліч смислів. Це не просто відрізок часу - це і прагнення повернутися до стабільності та спокою, і відчайдушний пошук приводів для оптимізму, і тонке розуміння запиту на оптимізм, і непереборне бажання у зв'язку з цим нести дилетантську нісенітницю. Один короткий вислів - і стільки підтекстів!.. Звідки він узявся, ми всі прекрасно пам'ятаємо: перші місяці війни запит на оптимізм зашкалював, і цим скористався Олексій Арестович; його слова про те, що все закінчиться за «2-3 тижні», працювали не гірше за афірмації Кашпіровського, з дійсністю співвідносилися приблизно так само. 

На фото: підвіс "Вірю в ЗСУ"

Нова лексика воєнного часу не може бути абсолютно серйозною. Практично всі її приклади - це іронічні метафори, алегорії, а часом і відкрите висміювання. Напевно, тут варто зробити висновок про важливість гумору для підтримки психіки... Але ми ж тут не дисертацію з філології пишемо. Тому просто констатуємо: поки ми сміємося - ми живі й при здоровому глузді. Це практично гарантія. 

А які неологізми запам'яталися вам?

Женя Орінго