Пробачте, будь ласка, за невеличке хуліганство у заголовку. Це спроба привернути вашу увагу, як і яскравий малюнок з подвійним сенсом. Якщо мені це вдалося, то про клікбейт варто побалакати. А якщо ви просто посміхнулися, то саме для вас у дописі є неймовірна можливість! 

Реальний заголовок був спочатку такий: чи варте чогось слово?

Скільки живу — стільки й люблю слова. Колекціоную слова милі та дивні, вигадую слова, якщо мені не вистачає потрібної фарби у палітрі слів, бачу їх кольоровими, відчуваю запах. Ба більше, я навіть навчилася перетворювати слова на справжнє срібло! 

От на золото перетворювати слова так і не навчилася, то вже інше мистецтво та інша магія, не нашої касти. На золото краще за інших вміють перетворювати слова ті, хто вміє ними свідомо маніпулювати, підміняти поняття і використовувати заряджене слово як отруту чи зброю. А на нижчих щаблях, де до «золотої» магії не дотягуються, слова можуть перетворювати на липку смолу…

Хоча словами маніпулюють вже тисячі років, справжній розквіт цього ремесла почався  минулого століття і наразі не видно кінця-краю черзі бажаючих погратися з нашими головами. В цілому мені пощастило мати вбудований в очі детектор розпізнавання словесних маніпуляцій, але навіть з ним всепроникаюча смола потоку інформації щоденно примушує звертати на себе увагу та відчищати об’єктиви від липких ляпок. Варто лише переглянути стрічку новин чи зазирнути на ютуб, як починається атака… Тільки протерла очі та доповзла до цікавого контенту, як телефонує мама і наполягає передивитися відео, в якому все чиста правда, бо «Нарешті зрадників викрито!! Це неодмінно треба побачити і переслати далі, поки влада не видалила!!» Ох, скільки ж зараз людей, які не так давно відкрили для себе переваги мережі й борсаються тепер у багнюкі клікбейтних заголовків! 

Розумію, яку шкоду людині та країні можна наробити маніпулюваннями, бо маю перед очима приклад вдалого зомбування більшості мешканців сусідньої території, тому намагаюся в своїй «бульбашці» постійно спілкуватися на теми інформаційної гігієни та критичного мислення, та рідко витягую ці теми на широкий загал.

На порталі харківської незалежної платформи «Ґвара-медіа» є корисна стаття про різні види дезінформації: «Неправдива інформація є одним із засобів маніпулятивного впливу, який здійснюють за допомогою прихованих технік:  

Клікбейт — перебільшені, сумнівні або оманливі заголовки, зображення чи описи в соціальних мережах для створення вебтрафіку.
​Пропаганда — поширення інформації, чуток чи ідей, щоб завдати шкоди країні, групі людей чи окремій особі, зазвичай з політичною метою.
​Фейк — імітація новинних або інших сайтів, що містять вигадані історії.
​Упереджені новини — контент, що спонукає читачів підтвердити власні упередження та переконання.
​Джинса — (замовні) новини (чи) опубліковані під контролем уряду, для створення та поширення дезінформації серед громадян.
​Сатира — створення фейків заради пародії чи розваги»

Раджу ознайомитися з нею повністю, дуже ретельно пропрацьовані головні моменти, як нам не втонути. Отже, «…щоб викрити дезінформацію, варто звертати увагу на такі ознаки:

- неперевірена інформація;
​- статті, написані не експертами або псевдоекспертами;
​- інформація, якої немає на інших сайтах;
​- інформація, яка надходить із підробленого сайту;
​- історії, які звертаються до емоцій замість констатації фактів.
​Якщо щось із вищеперерахованого присутнє у новині, то потрібна подвійна перевірка – фактчекінг.»

Але спотворюються слова не лише для швидкого вживання та реагування. Наразі ми з вами маємо неймовірно високий рівень засмічення звичайних (базових) знань про історію, літературу й навіть техніку.

Цікаво, це у людства певний прошарок пройдисвітів краде майбутнє, вбиваючи довіру до інформації чи то людство підсвідомо відмовляється від критичного мислення заради стрибка на якийсь новий рівень, який ми зараз не бачимо?

Рішення трохи побалакати цього тижня про слова та їх використання в команді виникло випадково, завдяки чудернацькому збігу: одного дня поважний телеграм-канал на мільйони підписників запостив псевдо-цитату Григорія Сковороди, що за Україну треба не вмирати, а вбивати. Ага, от так і бачу Григорія Савича з Біблією в руці, який закликає когось вбивати заради благої справи… Відписалася від каналу, який читала більше року. І того ж дня ми з Талою перевернули кожен камінчик та безліч сторінок тексту, намагаючись знайти повну версію дуже гарної цитати нібито Камю про непереможне літо — не знайшли, звісно. 

Можна вважати це дрібничками, але саме дрібні струмочки викривлень та імітацій легко протискуються навіть крізь мури критичного мислення, вимивають по крихті реальні знання та готують ґрунт для свіжих маніпуляцій.

Ці струмочки збираються у каламутні ріки потаємної омани й відвертої брехні, а ріки ці впадають в безмежний океан спотвореної реальності, де люди з засліпленими очима втрачають можливість відрізняти поверхню від дна…  

"Ми стаємо очима океану", 2024 р.

Маю для вас, друзі, прикольну творчу пропозицію: а давайте самі пограємося в клікбейт у коментарях?

Знущанням над словами та мізками це вважатися не буде, бо робиться на захищеній магічними колами території, та ще й досвідченими чарівниками-орінговцями.

Тема корисних вправ у клікбейті: треба зробити ОДИН гучний заголовок до уявної новини про щось доволі буденне, наприклад, про прем’єру прикраси. Граємо до завершення тижня, а підсумки зроблю в наступному есе. Комусь ДУЖЕ ПОЩАСТИТЬ, бо вправа ця призова. 

І на завершення — ще одна корисна аналітична стаття від «Ґвара-медіа», про клікбейт, щоб легше було творити сатиру:  

  «…це сенсаційний заголовок, який спонукає вас перейти за посиланням на статтю, зображення або відео. Зміст такого заголовка свідомо викривлений, щоб привернути вашу увагу. Начебто щось не договорюється, збуджуючи інтерес і підштовхуючи до кліку, щоб дізнатися, що ж там всередині. Хоча сенсаційні заголовки та контент використовуються з XIX століття, вони набули широкого поширення в цифровому світі. Клікбейт заснований на старій ідеї, але все ще служить тій же меті, що і його предок: привернути вашу увагу будь-якими способами. …

Ось простий лайфхак, як визначити чи є перед вами клікбейт: Якщо заголовок говорить вам, що ви повинні відчувати, замість того, щоб дозволити вам придумати власну реакцію, це, ймовірно, клікбейт.»

Олена Маслова