Скажіть чесно, чи боїтесь ви змій? Якщо так, можете сміло зазирати у статтю, адже смертельно отруйних представників цього виду в ній не буде. Якщо ж ви, як і авторка, змій обожнюєте, запрошую дізнатися більше про наших рідних українських змійок…

Отож, на території України мешкає десять видів змій, жодна з яких не є смертельно отруйною (сподіваюся, коли наші гадюки кусають окупантів, вони стараються з усіх сил). Ще сумнівне щастя бути зарахованими до змій в очах не дуже досвідчених людей і, відповідно, отримати по голові чимось важким мають два види безногих ящірок – виглядають схоже, повзають схоже, але все-таки не те і вже точно не отруйні.

А хто ж саме в нас водиться? Почнемо з тих, хто найчастіше чує галас «Гадюка!!» - симпатичних сумирних вужиків. Вуж звичайний, як і випливає з назви, найпоширеніший на території України і представляє собою серйозну загрозу… для дрібних гризунів та амфібій, якими і харчується. Ззовні цей вуж сіренький, іноді з візерунками по шкірі, але головна його оздоба – ті самі жовті вушка, тобто плямки за головою, які відрізняють його від гадюки. Цікаво, що вушка ці можуть бути не тільки жовтими, але й помаранчевими і навіть червоними! З власного ж досвіду додам, що якщо ви мали сумнівне щастя зустрітися зі змією чи, як це зробила я, вловити її на вудочку, ліпше не розглядати «здобич» у пошуках вушок – а раптом їх не буде! Зі зміями взагалі найкраще працює принцип взаємного шанування: я не чіпаю тебе, а ти – мене.

Рухаємося далі і знаходимо ще одного вужа, на цей раз – водяного. «Гадюка!!!» - волають любителі купатися у зарослих водоймах і серпентологи-початківці, на цей раз навіть небезпідставно. Справа в тому, що водяний вуж має цікавий, схожий на шаховий візерунок. Так само забарвлена шахова гадюка, яка, однак, не мешкає біля водоймищ і навіть не зустрічається в Україні. Водяний вуж може захистити себе тільки прикидаючись мертвим, отруїти він нікого неспроможний… Тож краще його не чіпати, а помилуватися малюнком, мріючи про новий сезон «Ходу королеви» 

Далі йдуть красиві і величні полози – досить рідкі змії, адже усі п’ять видів, сарматський, візерунковий, леопардовий, жовточеревий або каспійський (жовтобрюх, до речі, правда схоже на залізобрюха?) та лісовий, що мешкають на території України, занесені до Червоної книги. Щоб стаття не перетворилася у наукове дослідження, зупинюся тільки на леопардовому. Ця красивезна змія невелика за розміром, приблизно 1 метр. Леопардовий полоз має на собі цікаві червоні та чорні плями, завдяки чому дійсно нагадує кота-хижака. Мешкати ж він полюбляє на кам’янистих схилах над морем… так, ви все правильно зрозуміли, єдина в Україні популяція леопардових полозів нині знаходиться в окупації в Криму. Тож сподіваємось на ЗСУ, які визволять Крим раніше, ніж недосвідчені загарбники винищать нам усіх рідких змій.

І, нарешті, остання неотруйна дама – мідянка. Ця невеличка красуня теж занесена до Червоної книги України, а мешкає зазвичай в лісостепу. Мідянка зазвичай мідна чи коричнева, має візерунок з темних цяточок та масочку на морді, голова ж прикрашена іншим візерунком, схожим на корону - саме тому наукова латинська назва мідянки - Coronella austriacа. Зустрівши цю змію, краще їй не заважати, адже ця мала хижачка (харчується мідянка ящірками та іншими зміями) може і вкусити – не отруйно, але все рівно неприємно.

Що ж, наостанок уважно подивимося у вічі українським отруйним зміям. У вічі тому, що це найпростіший спосіб вирізнити їх серед інших – якщо у змії кругла зіниця, то вона не отруйна. Гадючі ж зіниці вертикальні, видовжені, мабуть, щоб краще причаровувати своїм поглядом.

Гадюка звичайна – невеличка і товстенька, з коротким хвостиком та обов’язково з зиґзаґом на спинці. Вона може бути сірою, коричневою та навіть чорною. Але, якщо гадюка повністю чорна, то це, скоріше за все підвид гадюка Нікольського – знов-таки червонокнижна істота. Неприємна новина – гадюки звичайні можуть мешкати не тільки в лісі, особливо на старих деревах, де вони гріються на сонечку і полюють, але й у вашій садибі. Особливо якщо там досить захаращено, є кущі, що більше нагадують хащі, та місця, куди ви давно не зазирали – погодьтеся, гарний привід дбати про свій сад? 

 Фото зроблено Оленою Худяковою (Позивний Мауглі)

Гадюка степова – добра стара знайома авторки статті. Це маленьке світле створіння з красивим візерунком-зигзагом на спинці мешкає у лівобережних регіонах України, зокрема і біля Запоріжжя.

- Бабусю, дивись, яка красива! – п’ятирічна я тягнуся до лискучої візерунчатої спинки, гладжу теплу від сонця та трохи приголомшену гадюку, а потім намагаюся взяти красуню у руки. Гладка луска просочується крізь пальці, а бабуся-лікарка щось зовсім не рада моєму пізнанню світу і намагається швидше увести онучку подалі від нового шипучого знайомства, бідкаючись щось про відсутність анти-гадючої сиворотки у лікарні.

Втім, знала я і чимало людей, які навіть після укусу не поспішали до лікарні, віддаючи перевагу відсмоктуванню отрути та універсальній міцній алкогольній настоянці. Однак, хоча отрути в українських гадюк на те, щоб вбити людину, не вистачить, так робити я все-таки не раджу.

Ось такі вони, дивовижні, правічні та дуже красиві створіння – змії, що віками живуть поруч з людьми, викликаючи чимало страхів та забобонів й найчастіше самі від них і страждаючи. З живою змією краще за все розкланятися та обійти стороною, пам'ятаючи про Червону книгу, змія ж срібна може стати гарним талісманом, що віджене від вас усілякі негаразди (вони, як виявляється, теж бояться змій). "Белінда" підтверджує! 

Ольга Орінго