Парасолька, як і колесо, супроводжує людину впродовж тисячоліть, і за свою довгу історію зберегла автентичний вигляд. Так, додались автоматизовані системи складання, але форма та основи конструкції залишились незмінними. Все-таки деякі речі людство робить добре з першого разу.

Як гадаєте, для чого спочатку вигадали парасольки: щоб рятуватись від сонця чи від опадів? Правильна відповідь — від сонця. Англійське слово «umbrella» (парасолька) походить від італійського слова «ombrella», а те — від латинського слова «umbra» (тінь або затінок). Французи тримаються того ж боку: їхнє «parasol» є поєднанням французьких слів «parare» та «sol» і означає «щит від сонця». Хоча ні, спочатку ці шмати паперу або тканини, закріплені на дерев’яних палицях були одним з символів влади й священними предметами. Таке поважне ставлення до парасольок культивувалось на Близькому Сході та в Китаї. Саме звідти до нас дійшли перші згадки про парасольки, датовані 2400 роком до нашої ери.

Прокрутимо колесо історії та заглянемо у Стародавні Рим та Грецію, цивілізації, що подарували парасолькам репутацію модного акценту в образі й на довгий час зробили їх жіночим аксесуаром. Цей стереотип був настільки сталим, що мужність грецьких чоловіків ставилася під сумнів, якщо їх бачили в затінку парасольки. Цікаво, що репутація суто жіночого аксесуара зберігалась за парасолькою аж до 18 століття (це якщо говорити про середні верстви населення, духовенство та монархи залюбки прогулювались під парасолями). Наприклад, англійські чоловіки при насуванні дощових хмар вважали за краще сховатись у диліжансі, аби тільки не з’явитись на публіці з парасолькою. Ситуацію змінив англійський комерсант Джонас Ханвей, власним прикладом довівши чоловікам, що парасольки — це зручно, стильно і навіть вишукано. Через це за чоловічими парасолями на якийсь час закріпилась назва «ханвей».

Коли ж винахідливі майстри вигадали конструкцію парасольки з порожньою ручкою, в яку можна було сховати годинник, флягу чи ніж, захвату чоловіків не було меж. Якраз на ручки старовинних парасолей і пропоную сьогодні звернути увагу. Вони часто самі по собі є витворами мистецтва: виготовлені з вишуканих матеріалів, таких як слонова кістка, чорне дерево або навіть перламутр, інкрустовані коштовним камінням, з гравіюванням або візерунками, вони  відображали багатство та смак власника. Хоч би що ці руків'я не приховували всередині, ззовні вони виглядають як справжні коштовності.