Коли дерева були не просто великими, а ще й цілими та зеленими; коли був напівмир, який відчувався миром, хоча поруч точилася війна; коли обмеження були тривимірними, тобто не вистачало усього лише трохи часу, грошей та справедливості, а не тотальний капець, так як зараз… 

От саме тоді, у в 2021 році, моя колекція улюблених каменів була на вершині за якістю та кількістю. Щоб збирати каміння та не використовувати його у прикрасах, потрібні були вільні кошти та вільний час, а також дуже багато різних постачальників по усьому світу. Інколи з сумом поглядаю на ексклюзивні прикраси попередніх років (та й не лише ексклюзивні) й страшенно сумую за пакуночками з камінцями, які надходили щотижня… І з кожного пакуночка я відкладала собі той камінець, який відгукувався. 

Коли почалася повномасштабна війна, то можливості не те що звузилися, вони майже зникли, а те, що наразі можна замовляти, рідко буває таке захоплююче, як раніше. Тому наш розділ ексклюзивних прикрас два роки постійно підживлювався з моїх таємних ящичків, аж допоки ми не дісталися до най-най-най… І там були рідкісні, дорогоцінні чи дуже дорогі за вартістю або спогадами камені. Деякі я втримала, бо ще не на часі, а от деякі вже або знайшли володарок, або чекають. 

Сьогодні покажу вам дивну річ з особливим каменем, який місточком поєднує минуле тремтливе затишшя перед буревієм з поточними суцільними потрясіннями. Якісь три роки пролетіли, а відчуття таке, що мене з Канзасу вкрало торнадо та досі так ніде й не вронило. Чи може то я полетіла світ за очі, з птахами перелітними, зі знайомої маленької планети, а знайти обіцяний край вже змоги нема?

Спочатку перекладу з розповіді 2021 року фрагмент про чарівний агат, який купила до своєї колекції за ціну великого опалу, бо закохалася з першого погляду:

…Майже всі герої представлені, але залишається ще той, через який і склалася ця палітра.

Наш головний герой був куплений мною колись за дурні гроші, просто тому, що побачивши фотопортрет цього каменя відчула впізнаваність та любов, що переповнює серце. Лише дендроагат, але такий загадковий, ніби колись природа створила його саме для мене, під найдобрішу і найсумнішу книгу про дитинство душі з усіх, колись прочитаних.

Це ж край крихітного астероїда Б-612!   

Погляньте на нього уважно. Так малював колись Екзюпері, не фарбуючи білий космос чистого листа. Зараз з-за краю прийде Він і буде дивитися захід сонця стільки разів, скільки захочеться сьогодні. А потім просто полетить з перелітними птахами, щоб випадково знайти Землю та зробити її трохи кращою… В інших каменях, звичайно, теж живуть казки і пригоди, але все ж таки нехай сьогодні звучить агатове нагадування про те, що сказав Екзюпері вісімдесят років тому: "Ми навчилися літати в повітрі, як птахи, плавати у воді, як риби, тепер нам залишилося навчитися лише жити, як люди”.

Щоразу, коли наштовхувалася на цей агат у шухлядці, обов’язково тримала його в руці та мріяла про якісь приємні та теплі моменти життя. Так було весь час, аж поки раптом у цьому лютому не відчула — досить тримати його в’язнем у підземеллі, нехай вже подорожує та шукає відповіді на вічне питання —  що ж врятує цей світ і людство. На перший погляд, це може видаватися надто великим перебільшенням — хіба ж зможе срібло та шматок каменю покращити те, що псувалося роками? 

Але я думаю, що треба намагатися знову і знову шукати, подорожувати між іншими планетами хоча б подумки. Треба відштовхуватися від чистих емоцій, від дитячих поглядів на світ, від сковородинівського закону «Що потрібне — легке, непотрібне ж — важке!» і намагатися втримати в собі людину, відпускаючи від себе каміння лише у якості безпечної радості, оздобленого сріблом талісману. 

«Історію Маленького принца» складно назвати прикрасою, бо формат каменя потребував чималого розльоту, але з іншого боку — при довжині в дванадцять сантиметрів радості ще більше. 

Відпускаю його з добрим серцем. Гроші з продажу підвіса повністю підуть на підтримку БФ «Помагаєм», бо весь час за терміновими військовими зборами відкладається на «після» та «потім» просте добро. Хочу започаткувати традицію робити щомісяця ексклюзивну прикрасу саме для цього фонду, і сподіваюсь — в нас з вами все вдасться заради теплої миті розділеної радості. 

Бажаю щасливої подорожі Принцу!

З любов’ю, Олена Маслова