Важко знайти місто, в якому не залишило б слідів бароко, точніше, його особливий, український різновид. Храми і палаци в цьому унікальному стилі розкидані по всій Україні. Давайте ж здійснимо невелику віртуальну подорож і подивимося на них ближче!

І почнемо ми, звісно ж, із Києва, з однієї з найбільших його визначних пам'яток - Києво-Печерської Лаври. Точніше, з Успенського собору. Треба зазначити, що і собор, і сама Лавра дуже стародавні і старші за бароко років так на шістсот: так, Успенський собор було зведено наприкінці XI століття на честь перемоги над половцями. Його побудували в модному тоді романському стилі: товсті округлі стіни, невеликі вікна, величезні бані та деяка схожість не стільки з храмом, скільки з фортецею. Таким ось храмом-фортецею він і був більшу частину своєї історії, поки 1718 року в Лаврі не сталася страшна пожежа. Старовинний собор пошкодило настільки, що простіше виявилося перебудувати, ніж ремонтувати. Однак архітектори підійшли до реконструкції храму з усією старанністю і любов'ю: максимально зберегли початкові форми і планування, а фасад пишно прикрасили за новою, бароковою модою - візерунками, рельєфами, численною ліпниною і розписами. Барокові розписи з'явилися і всередині - вони зображували покровителів собору і жертводавців, яких за шість століть набралося чимало. Ось так суворе середньовіччя розквітло небаченою бароковою розкішшю!

Але хіба тільки в Києві є розкішні храми? Ясна річ, і Харкову є, чим похвалитися! Чи знали ви, що наш Свято-Успенський собор з його чудовою дзвіницею - теж приклад українського бароко? Собор у знайомому нам вигляді був побудований у 1771-1777 роках - якраз час пізнього бароко, яке поступово змінювалося суворим класицизмом. У зовнішньому вигляді собору це добре помітно: з одного боку - суворі фасади, світлі стіни, з іншого - візерунки, ліпнина... А ось дзвіниця, до речі, молодша за сам собор приблизно на сорок років: її звели на початку ХІХ століття в цілком класицистському стилі. Хоча, схоже, і з нею архітектор не втримався і додав побільше колон і візерунків. Красиво ж!

Як правило, архітектура українського бароко - це храми. Але не тільки! Як ви думаєте, що це за розкішна будова із золотим куполом? Храм? Ні. Це школа! Чергигівський колегіум, "молодший брат" Києво-Могилянської академії, заснований Лазарем Барановичем, особистістю неоднозначною і цікавою. За всієї своєї любові до політичних інтриг, освіту й естетику архієпископ Лазар любив не менше. Колегіум був закладом відомим і, можна сказати, модним у всіх сенсах: у ньому викладали різноманітні науки - від класичної латині до ультрасучасної географії, і збудований він був у наймоднішому стилі. Ліпнина, рельєфи, псевдоколони... Передовий навчальний заклад і виглядати має відповідно!

А четвертий приклад буде дещо сумним, проте дуже характерним. Як відомо, наші східні сусіди псують абсолютно все, до чого дотягуються. На жаль, садиба гетьмана Мазепи, що знаходиться в нинішній курській області, винятком не стала. На початку XVIII століття Мазепа придбав безліч земель, заснував на них майже десяток сіл і відбудував в одному з них розкішний маєток у стилі українського бароко. Тривалий час "палати Мазепи" вважалися справжнім архітектурним шедевром... доки колишні володіння гетьмана не опинилися у складі росії. Чи варто говорити, що росіяни навіть не намагалися зберігати або реставрувати історичну садибу? У підсумку садиба, що опинилася в чужій владі, зачахнула, почала обсипатися і розвалюватися... Щоб злегка згладити сумне враження, давайте поглянемо на художню реконструкцію палат Мазепи.

Женя Орінго