В 19 столітті найбажанішою окрасою будинку для французької знаті були скляні вироби загадкового кольору Gorge de Pigeon (голубине горло). Вони й досі зустрічаються в антикварних лавках та на блошиних ринках і можуть здивувати навіть тих, хто виріс в епоху Pantone.
Вази, флакони для парфумів, столовий посуд, попільнички, нагородна атрибутика — голубино-рожевий став справжнім символом післяреволюційної Франції. Чому ж звичайне скло стало таким привабливим в очах вишуканої публіки? Революція 1789 сильно вдарила по статках найвищого прошарку, позбавивши цілі династії маєтків та привілеїв. Щасливчиками були ті, хто не втратили голову на гільйотині. Та будь-які політичні пристрасті зрештою вщухають і життя виходить на нове історичне коло. Коли у 1824 році на престол зійшов Карл X, Париж був готовий забути про страти та повстання і повернутись до розкоші. Попри велике бажання змінам перешкоджала суттєва нестача коштів. Та ремісники почули бажання аристократів і змогли створити дійсно вишукану красу.
Рожевий, що повільно переходить в блакитно-бузковий, ніжний і водночас впевнений колір нового скла був вишуканим, переливчастим та дорогим. Через тонку гру відтінків колір нагадував голубине горло, за що й отримав зрештою свою назву. Створення скляних виробів голубино-рожевого кольору вимагало чимало терпіння, точності і… дрібки золота. Саме так — хлорид золота був секретним інгредієнтом, який збільшував ціну виробу в декілька разів.
Колір мав «випікатися» саме за правильної температури, і похибка в кілька градусів вниз або вгору могли зіпсувати відтінок. Ця ретельна алхімія була настільки вимогливою, що лише кілька виробів пережили виробництво без дефектів. Ті, що вийшли з печі ідеально рожевими та цілими, майже одразу стали цінними колекційними предметами.
Звичайно, колір Gorge de Pigeon є головною особливістю цих об’єктів, але й майстри своєю чергою намагались надати виробам відповідну витончену форму, яка б підсилювала ефект. А для більшої величі нерідко оздоблювали їх позолоченою філігранню чи офортом. Можливо через сонячний метал у складі, цей перемінливий колір бездоганно поєднувався з золотими деталями, не перетворюючи загальний образ на вульгарний несмак.
На жаль, час був не на боці Gorge de Pigeon — секрети майстерності були втрачені й більшість рожевих знахідок в антикварних лавках не мають нічого спільного з французькими ремісниками, бо є блідими копіями, виготовленими руками італійських майстрів середини 20 століття. Можливо склу було важко втриматися в ніші, яку колись займали вироби з дорогоцінними каменями, але ця історія чудово ілюструє, що цінність деяких речей неможливо виміряти каратами.
