Яким би прекрасним не було мистецтво, воно завжди ризикує забруднитися реальним життям: його крадуть, з ним шахраюють, а часом за нього навіть доводиться воювати.

Не секрет, що наші східні сусіди крадуть все, включаючи унітази. На жаль, речами свого рівня розвитку вони не обмежуються, про що свідчить сумна статистика вивезених до росії творів мистецтва та археологічних артефактів. Важко сказати, навіщо їм взагалі мистецтво і що вони з ним потім роблять. Однак, на жаль, вже не один музей постраждав від грабежу.

Херсонський художній музей Шовкуненка втратив безліч безцінних картин, серед яких були роботи майстрів світового рівня. Співробітники музею зробили все можливе, щоб перешкодити окупантам – ховали картини і картотеки, при цьому директорка музею заявляла окупаційній владі, що картини давно вивезені, і в музеї шукати нічого. На жаль, деякі працівники музею пішли на співпрацю з росіянами і розкрили місцезнаходження експонатів. Більша частина музейного фонду була вивезена, а пізніше «виринула» на території окупованого Криму.

Цікаво, що, за спогадами працівників музею, в підвалах, де ховали картини, також зберігалося безліч портретів Леніна ще з радянських часів. Окупанти вивезли Айвазовського, а Леніна чомусь не чіпали: всі портрети залишилися на місці. Невже знехтували?

На фото: каблучка «Херсон. Художній музей»

Серйозно постраждали музеї на території Запоріжжя: так, було пограбовано (якщо вже називати речі своїми іменами) заповідник «Кам'яна Могила». Цей у багатьох відношеннях унікальний пам'ятник епохи неоліту представляє величезну наукову цінність, проте марно шукати там цінність матеріальну – ні золота, ні діамантів там ніколи не виставлялося. Здавалося б, окупантів він взагалі не повинен цікавити, адже там одні нецікаві камені і черепки, ні тобі сантехніки, ні айфонів... Єдине можливе пояснення – пограбування Кам'яної Могили і подібних до неї пам'яток має символічний характер. Умовно кажучи, самі окупанти цінності каменів і черепків не розуміють, проте знають, що вони чомусь цінні для українців. Отже, їх потрібно у українців забрати – просто для того, щоб зробити їм гірше. Логіка примітивна, але, на жаль, працює.

Петрогліфи Кам'яної Могили

Більша частина викрадених експонатів відправляється на територію окупованого Криму. Як уже було сказано, там виявилися картини з Херсона, там же на виставці, присвяченій «російській» історії південної України, знайшлися і артефакти з Кам'яної Могили. На жаль, на даний момент механізмів їх повернення немає: всі міжнародні домовленості та інстанції Росія принципово ігнорує, витребувати артефакти назад неможливо. Єдиний шлях – це звільнити Крим повністю...

На щастя, іноді трапляються і історії з хорошим кінцем – як, наприклад, довгий процес отримання Україною більш ніж півсотні експонатів з чотирьох кримських музеїв. У 2014 році, незадовго до анексії Криму, вони виставлялися в Амстердамі. Після анексії Росія почала вимагати, щоб експонати були повернуті до Криму – тобто, на підконтрольну їй територію. У Нідерландах розпочався судовий процес, в ході якого Україна наполягала на поверненні артефактів на українську територію. Процес тривав довгих 10 років – і рішення було винесено на користь України!

Експонати благополучно повернулися додому, уникнувши потрапляння в руки окупантів. Зараз вони виставляються в Скарбниці Національного музею історії України в рамках експозиції «Скарби Криму. Повернення» – якраз поруч з орінговською виставкою. Ви можете відвідати ці зали і на власні очі побачити, як виглядає торжество справедливості – зникаюче рідкісне, але тим не менш реальне явище.

Женя Орінго