У щотижневому есеї «Що мені не можна» я трохи розповідала про цікаві книжки, природний фемінізм та жіночу творчість. А потім запропонувала усім бажаючим в коментарях поділитися іменами улюблених мисткинь, також пообіцяла комусь щось вельми приємне за підсумками тижня за вибором долі.

Експеримент вийшов дуже вдалим: я провела цілий вечір, захоплено роздивляючись картини, акварелі, мозаїки, колоди карт, платки, гобелени та ілюстрації до книжок. Також передивлялася соціальні мережі та читала дописи про мисткинь і це був неперевершений релакс. 

Давайте разом подивимося на красу? 

 Наталія Богданівна (primula):  Подарували мені дуже гарний набір наліпок. Я ж така відразу спробувала за гугло-фото знайти де іще такі накупити. Так дізналася що авторка - Ольга Гайдамака. І вам раджу ознайомитися, хто ще ні... Це дуже гарно!

 Юлія Анатоліївна (Julia777):   Мені також подобається Ольга Гайдамака, я дізналась про неї, побачивши її метафоричні карти. Ще люблю роботи Ірини Комарчевої, вона також випустила кілька колод метафоричних карт (це зараз дуже популярний спосіб для художників поширити свою творчість). У Олени Райди (художниця) дуже милі роботи, її стиль дещо наївний, але "рідний". Я купила собі її колоду карт "Перемога" - це серія картин ("Українські карти Військового часу"), створена автором у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення (така собі серія пам"яток про бажання і відчуття людей в тому році). 

Якщо говорити про іноземних художниць, то люблю сюрреалістичні і вишукані роботи Катрін Вельц-Штайн.

 А я її як люблю! Таро містичних моментів – одна з найулюбленіших моїх колод! 

  Алла Сергіївна (allavoytenko): Подобаються роботи харківської художниці Тетяни Кармазіної. Восени була на її виставці "Харків акварельний"

Галина Георгиевна (galina_К): Теж була на цій виставці. Дуже сподобалось! Пам'ятаю, як хтось говорив там, що у Тетяни немає фахової освіти. Тобто вона сама навчилась так малювати.

 Галина Володимирівна (galady): Обожнюю творчість Євгенії Гапчинської. За її ангелами почала стежити ще в мирний час, зібрала невелику колекцію.

 Олена Володимирівна (olenabuglova): Дуже подобається Віра Кавура, вона малює пастеллю квіти. 

 Олена Павлівна (Kell): Я дуже люблю каву, і саме біля кавʼярні ЛЯ ТЮ ШО побачила вперше роботу харківської мисткині Валентини Гук. Потім я зустріла другу її роботу у кавʼярні Makers. Мене вразила сама ідея - робити красу із скла, що повилітало з вікон після прильотів. Це так по-харківськи! Так сучасно і так щиро…

 Анна Віталіївна (Anna-Maus): Дуже подобається Олеся Вакуленко (до речі, вона родом з Харкова). Художниця не тільки ілюструє книжки і є автором антистресових розмальовок в стилі українського народного мистецтва, а ще робить ручний розпис тканини та посуду.

 Тетяна Володимирівна (Mikurianka): Захоплююсь роботами харків'янки, яка малює море.

Повне ім'я мисткині не знайшла, на жаль, але море дійсно захоплююче. 

 Людмила Валеріївна (Soko_Lova): Ой, дуже прекрасну й важливу тему Ви розпочали. Дякую! Бо скільки краси й життя відображено нашими українськими мисткинями в їх творчості! Тепер є можливість завдяки коментарям відкрити для себе ще більше талановитих жінок! 

Хочу згадати тут художницю Христину Гайдамаку, яка має цікавий стиль і "розповідає" на папері про жінку та про початок повномасштабної війни зворушливим розписом на тарілках. Також раджу познайомитися з творчістю талановитої Ольги Пілюгіної, яка робить шедевральні гобелени. Виявляється, обидві мисткині виховані талановитими батьками-художниками й продовжують їх справу з великою любов'ю.  

Гобелен Оксани Пілюгіної

Тетяна Табур має неймовірний стиль зображення жінки аквареллю та на основі своїх малюнків та ілюстрацій створила серію шовкових хустин. Ну, і як не згадати Надію Кушнір - авторку славнозвісного Гуся, а тепер і Хробака. Це лиш невеличкий список тих жінок-сучасниць, якими захоплююсь!

 Марина Павлівна (Cleona): Я б порадила пошукати інформацію про Аду Рибачук, дружину Володимира Мельніченка, яка була двигуном української (мало)відомої творчої пари.

Хто-зна, якби їм дали можливість працювати в повну силу, ми б побачили творчість рівня Далі і Пікассо. В нашому творчому світі сьогодні мало людей-універсалістів, але Ада працювала в різних стилях і жанрах. Їхній творчий з чоловіком доробок (вона завжди вказувала чоловіка як співавтора) містить малярство і графіку, мозаїку і скульптуру, ілюстрації до книжок і прикладне мистецтво. А ще творче подружжя могло би стати піонером нового мистецького напрямку, якби завершили проект Парку і Стели Памʼяті на Байковому кладовищі (безжально залиту бетоном у 1982 році). Ада і Володимир вирвалися за рамки уявлення про те, що жінка - лише натура, що надихає чоловіків на створення краси, вона сама стала уособленням творчості зі своїм особливим поглядом.

Мозаїчне панно Київського центрального автовокзалу
 

З долею сьогодні ми не зв’язуємося, бо Марина Павлівна отримує «Орден Орінго» (з каменем на вибір) за важливе нагадування про те, що справжня творчість пробивалася навіть крізь радянщину.

Друзі, дякую за участь і за увагу! Попереду в нас ще багато цікавого! 

З любов’ю, Олена Маслова