Усе почалося 1859 року на розкопках у Єгипті. Вченим посміхнулася удача - вони знайшли прекрасно збережену гробницю. Та ще й повну скарбів! Одним із найбільш вражаючих предметів був підвіс у вигляді... золотих мух. Він же виявився і найзагадковішим.
Умілий майстер-ювелір знайде красу в чому завгодно: створювали ж єгиптяни із золота і каменів розкішних скарабеїв. Ймовірно, тому спочатку золоті мухи археологів не надто здивували. Однак пізніше, вивчаючи джерела, єгиптологи знайшли згадку про подібні прикраси за досить незвичайних обставин. Давним-давно, приблизно в 1800-х роках до н.е., Єгипет вразило лихо - з Аравійського півострова прийшла армія загарбників-гіксосів. Точніше, гіксоси жили в Єгипті й раніше, служили у війську фараона, проте в якийсь момент відчули слабкість фараонової влади - і вирішили взяти її у свої руки. Ще й товаришів з Аравії покликали. Єгиптяни відчайдушно чинили опір, але на жаль, майже половина царства опинилася в руках прибульців. Понад сто років престол Нижнього Єгипту посідали царі з гіксосів; водночас Верхній Єгипет продовжував чинити опір, а на його престолі залишалися царі із законної династії. Одним із них був фараон Яхмос I.
Яхмос I безстрашно бився з гіксосами вже в 16 років і прославився як умілий полководець і хоробрий воїн. Через багато років битв він все ж зумів вигнати гіксосів назад в Азію і прославився як великий герой. Після перемоги він щедро винагородив двох своїх найзаслуженіших воєначальників (кумедно, що обох теж звали Яхмосами): вручив їм дорогоцінну зброю, фігурки золотих левів, а також... підвіси із золотими мухами! Один із Яхмосів отримав три золоті мухи, а другий - цілих шість. Фігурки мух, як і фігурки левів, виявилися аналогами бойових орденів! Але якщо з левами асоціації цілком зрозумілі, то мухи викликають деякі питання. Не найблагородніша комаха, прямо скажемо, чому ж для бойової нагороди вибрали саме її? Найцікавіше, що єгиптологи досі не знають!
Найбільш правдоподібне припущення висловлює енциклопедія Encyclopedia of Ancient Egypt 2009 року - "солдати в бою повинні бути численні і настирливі як мухи". Більш чіткого і раціонального пояснення поки немає. А ми з вами зайвий раз переконуємося, що люди в Стародавньому світі вкрай оригінально мислили... Утім, і в пізніші часи вони мислили досить дивно: згадайте історію про золотих бджіл Наполеона.
Виходить, що гробниця із золотими мухами належала видатному воєначальнику? А ось тут на вчених чекало ще більш дивовижне відкриття. У гробниці спочивала мати Яхмоса I, цариця Яххотеп! Крім військової нагороди, з царицею було поховано три кинджали, наконечник списа, браслет лучника і тринадцять (!) бойових сокир. Єгиптологи поспішили заявити, що зброя - подарунок від сина, а підвіс із мухами - просто стилізована прикраса, але дещо все одно в це пояснення не вкладалося. По-перше, кількість зброї. Один-два кинджали могли бути й церемоніальними, але ось тринадцять сокир... По-друге, у місті Карнак фараон Яхмос I спорудив кам'яну стелу на честь своєї матері й велів закарбувати на камені її найбільші заслуги. А саме: "Вона дбала про солдатів Єгипту й оберігала їх. / Вона видворила зрадників з країни і згуртувала тих, хто сумнівається. / Вона заспокоїла Верхній Єгипет і вигнала бунтівників". Схоже, що цариця Яххотеп все-таки застосовувала сокири за призначенням.
Ближче до нашого часу з'ясувалися й інші цікаві подробиці, а заодно було розкрито таємницю золотих мух у гробниці цариці. На той момент, коли Яххотеп стала дружиною фараона Секенен-ра, війна з гіксосами тривала майже століття. Фараон вирушив на війну - і, на жаль, загинув. Справу батька продовжив старший син Яххотеп, Камос - але і він незабаром загинув. Молодший, Яхмос, був зовсім маленьким і ні правити, ні воювати не міг. І Яххотеп вирішила взяти справу у свої руки. Вона оголосила себе регентом при малолітньому синові і почала правити сама.
Незабаром, утім, Яххотеп відкинула формальності й оголосила себе "Правителькою Двох Земель", простіше кажучи, справжнісіньким фараоном, без жодних застережень. І негайно продовжила справу чоловіка і сина - зібрала армію, запросила для надійності найманців із Греції і знову рушила війська на гіксосів. Воювала вона дуже успішно і, фактично, створила всі умови, щоб подорослішавший Яхмос добив загарбників остаточно. Однак він не забув військових подвигів своєї матері: він не тільки прославив її ім'я на монументах, а й особисто нагородив її підвісом із золотими мухами! Так Яххотеп увійшла в історію як цариця-войовниця, яка хоробро билася із загарбниками і удостоїлася, можливо, найдивнішої військової нагороди в історії.
Женя Орінго
