Кожної весни, коли сонечко починає пригрівати та у глухі лісові куточки зазирають теплі промені, прокидаються Мавки…

Першою розплющує очі Мавка-Вербиця. Безсмертна красуня, вона навіть в найлютіші морози не засинає повністю, ні-ні й роззирнеться навкруги: чи не час виростити нові пружні пагони, зазеленіти й привітати весну? Її коріння торкається веселих весняних струмків, починає пити життєву силу – і ось на Вербиці з’являються перші бруньки. Ще трохи, і вербові котики будуть дарувати усім перехожим радість та відчуття весни, а зелені гілочки красуні-вербиці відженуть від нас грозу, смуток та й усіляке зло.

Мавка-Вербиця – найвідоміша з родини мавок, адже саме її оспівала Леся Українка в  поемі «Лісова пісня». Пам’ятаєте ніжну сцену пробудження на самому початку?

«З-за стовбура старої розщепленої верби, півусохлої, виходить Мавка, в ясно-зеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами, розправляє руки і проводить долонею по очах.

М а в к а
Ох, як я довго спала!
Л і с о в и к
Довго, дочко!
Вже й сон-трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
в червоні черевички убереться
і людям одмірятиме літа.
Вже з вирію поприлітали гості.
Он жовтими пушинками вже плавлють
на чистім плесі каченятка дикі.
М а в к а
А хто мене збудив?
Л і с о в и к
Либонь, весна».

На фото: каблучка "Мавка Вербиця"

Наступною розплющує очі Мавка Дубиця. Зеленоока, спокійна та поважна красуня, вона підтримує порядок у всьому лісі, тож весною їй багато чого треба зробити. Перевірити, чи не припхалося у ліс якесь лихо, зазирнути у струмки та ставки,  перелікувати звірят, розбудити тендітні першоцвіти, а тоді – повернутися у своє старезне дерево, серце лісу, нагріте весняним сонцем, та насолоджуватися теплими днями… Мавка Дубиця не полохлива і гарно ставиться до людей, та горе тим, хто прийде до неї з поганими намірами, тож загарбникам, які заблукали в наших лісах, я не заздрю.

На фото: підвіс "Мавка Дубиця"

Мавка Вишниця прокидається неохочо, не вірить весняному теплу, довго-довго потягується, витягає довгі руки та ноги, підставляє біле обличчя сонячним променям і мружить очі з темно-вишневим полиском. Та зачекайте лише, ось Вишниця відігріється, розпустить зелене листя з глянцьовим полиском, а потім підуть соковиті ягоди з присмаком літа. І як солодко буде спатися-мріятися під деревами, якими опікується Вишениця, і які ніжні слова будуть шепотіти під її тінню закохані, а листя Вишениці – повторювати ті пестощі…

На фото: каблучка "Мавка Вишниця"

Мавка Осиниця, навпаки, весні дуже рада і одразу розплющує назустріч їй оченята. Ніжна й тремтлива, вона, бідна, добряче змерзла за довгу крижану зиму й тепер поспішає відігрітися. Незабаром ліс зазеленіє і Осиниця зможе розпустити свої коси, перекинутися на вродливу дівчину та завітати до людей. Вона не проти й заспівати, й пожартувати, тож якщо весною вам почується сміх серед осинових гілок, привітайтеся з Осиницею.

А чи знаєте ви, що тендітна Осиниця, за повір'ям, вміє не тільки веселитися, а й знімати прокляття? Втім, наотмість вона може подарувати дещо неприємне - фантомний біль Мавки, а страждань у них, як і у людей, вистачає...

На фото: сережки "Мавка Осиниця"

А що ж Мавка Нічка-Маруха? А вона й не засинала. Весняною повнею дивиться вона на розтривожений ліс, думає про щось своє, і по обличчю її блукають то тіні гілок, то полоси місячного світла… Гірко буде тим, хто прогніває Маруху, та якщо дбайливо ставитися до усього живого, то і вона може нагородити життєдайною силою, яка допомагає деревам рости, цвісти й знов і знову відроджуватися з попілу…

На фото: підвіс "Мавка Нічка-Маруха"

Напевно, ви здогадуєтеся, що збудило сьогодні наших Мавок – у прокат, нарешті, після семи років очікування, вийшов анімаційний мультфільм «Мавка. Лісова пісня». Щоправда, йшов він так довго, що сюжет встиг повністю змінитися, залишивши від оригінальної «Лісової пісні» хіба що імена головних героїв – та й то, чарівного котожабеня Леся Українка  точно не вигадувала… 

Але залишу кожному можливість самостійно насолодитися цим шедевром та зосереджуся лише на одному важливому моменті. Мила Мавка з великими оченятами в аніме-стилі довгий час лишається доброю й незлобивою, щоб не витворяла її антагоністка. Та коли та наважується на відкриту війну, чарівна Мавка перетворюється в буквальному сенсі на вогняний смерч і дає добрячий відпір. Нічого не нагадує? 

Тож шануймо наших Мавок та пам'ятаймо - в кожному з нас живе велика сила, здатна як зпопелити ворога, так і розквітнути на згарищі. 

Будила мавок

Ольга Орінго