Стривайте! Не поспішайте тікати з нашого віртуального кафе.

Котиків тут дуже люблять і не їдять. А якщо вам і трапиться в меню якась «котяча» страва, то це буде не більше ніж гра слів. Ми не знаємо, чи стає їжа смачнішою від згадування котиків, але це точно спонукає до кулінарних експериментів. Сьогодні у нас за планом закуска, основна страва та десерт. І трохи похрумтимо «котячими» снеками. Всі рецепти легкі і, головне, безпечні для чотирилапих, звісно, якщо не намагатись нагодувати вихованців цими кулінарними витворами. Нехай в мисочках муркотиків залишається їхня традиційна їжа, бо ці рецепти розраховані на більш витривалих істот — двоногих.

 Запечені "котячі хвости" 

Рогіз англійською пишеться cattail, що дослівно можна перекласти як «котячий хвіст». Спробуємо приготувати кілька «хвостиків»? Для рецепта знадобляться молоді листочки рогозу, такі краще збирати навесні або на початку літа і обов'язково в чистих водоймах.Стеблини рогозу потрібно ретельно промити та порізати на шматочки близько 5-7 см довжиною. Збризніть листя невеликою кількістю оливкової олії. Додайте соус теріякі, пад тай чи ваш улюблений, але придатний для термообробки, та спеції на свій смак і перемішайте. Рівномірно викладіть листя на застелене пергаментом деко і запікайте впродовж 15 хвилин при температурі 180 градусів.

Також рогіз можна тушкувати з грибами, додавати в різноманітні рагу і навіть маринувати — молоді пагоні в розсолі хрумтять як огірочки.

У котів чимало чеснот і ніжні вушка одна з наймиліших. Їм в Китаї присвятили аж дві страви! 

 Смажені «котячі вушка» 

Це солодкий хрумкий снек зі смаженого в олії тіста. Рецепт простий, більше часу займає формування тіста, ніж заміс і обсмаження.

Для світлого тіста знадобиться:

30 г цукру
50 г теплої води
130 г борошна з низьким вмістом клейковини
10 г олії

Для темного тіста все те саме, тільки звичайний цукор потрібно замінити коричневим. Для смаження візміть достатню кількість олії для фритюру.

У невеликій мисці змішайте цукор та воду до розчинення цукру. Додайте олію і поступово, постійно помішуючи, всипте борошно. Вимішуйте тісто, поки воно не стане гладким. Воно не має липнути до рук, але повинно залишатись податливим. Зробивши два види тіста, помістіть їх в поліетиленові пакети для відпочинку, на 20 хвилин. Потім розкачайте кожне на присипаній борошном поверхні в однакові за розміром прямокутники товщиною 2-3 мм. Один з прямокутників змастіть водою та накрийте другим. Додатково придавіть тісто качалкою, щоб частини добре зчепились. Загальна товщина має бути близько 3-4 мм. Ще раз змастіть поверхню водою та скатайте тісто у щільний рулет. Помістіть «поліно» в морозильну камеру приблизно на 2 години. Так буде легше нарізати тісто на тоненькі скибочки.

Після заморожування наріжте тісто тонкими шматочками товщиною приблизно 0,2-0,3 см та обсмажте «чипси» кількома партіями у великій кількості олії, нагрітій до температури 150-160 °C . Обсмажені «вушка» викладіть на паперовий рушник, щоб прибрати зайвий жир. За бажанням перед подачею можна додати цукрову пудру з корицею.

 Локшина «котячі вушка» 

Це старовинна страва, один із багатьох видів локшини кухні північного Китаю. Щоб локшина нагадувала за формою котяче вухо, її скручують тупим кінцем палички для їжі або пальцем. Зазвичай таку локшину спочатку відварюють у звичайній воді, а потім готовий виріб заправляють соусами або додають у супи, поєднують з тушкованими овочами. Гадаю, вона добре смакуватиме і по-українськи — зі смаженою цибулькою або з тушкованою капустою.

Інгредієнти:

2 склянки пшеничного борошна
0,5 чайної ложки солі
3/4 склянки води

З’єднати інгредієнти та вимісити тісто. Дати тісту відпочити 5 хвилин, знову обім'яти та залишити на 15-30 хвилин, накривши мискою чи плівкою. Відпочивше тісто розкачати у пласт товщиною 1 см і нарізати його на смужки. Смужки подрібнити на маленькі шматочки, розміром з мигдальний горіх. Притиснути кожен пальцем до столу і протягти з невеликим зусиллям, щоб край завернувся.

До речі, навички виробництва «котячих вушок» визнані національною нематеріальною культурною спадщиною Китаю, а страва є перлиною китайської культури харчування.

І, нарешті, солоденьке! В мережі цей рецепт частіше зустрічається як бананово-шоколадний рулет. Але комусь з аматорів його зріз нагадав жовті оченята на мордочці чорного котика. Так у страви з’явилась друга, нехай і неофіційна, назва...

 Рулет «Котячі очі» 

Для бісквітного тіста:

6 великих яєць (білки і жовтки окремо)
1/3 склянки (80 г) цукру
1/3 склянки (50 г) борошна універсального призначення
3 столові ложки (22 г) какао-порошку
1 чайна ложка (4 г) розпушувача

Для шоколадної начинки:

~ 1,5 баночки шоколадної пасти "Нутелла" чи шоколадний крем на ваш смак і 4 банана.

Для прикрашання — збиті вершки.

В першу чергу увімкніть духовку та розігрійте її до 175 °C. У великій мисці почніть збивати яєчні білки і, коли вони утворять легку піну, потроху додавайте цукор. Продовжуйте збивати до міцних піків. Зменшіть швидкість міксера та починайте вводити по одному яєчні жовтки. Коли суміш ретельно перемішається, відкладіть міксер. У миску поступово додайте борошно, розпушувач і какао-порошок, просипавши їх через сито. За допомогою лопатки все обережно перемішайте. Вилийте суміш на велике деко, застелене пергаментом і випікайте 15-20 хвилин.

Готовий бісквіт викладіть на решітку та дайте йому охолонути. Потім змастіть поверхню шоколадною пастою або кремом і викладіть посередині очищені банани у два ряди, на невеликій відстані один від одного. Тепер потрібно згорнути краї до центру, щоб кожен банановий рядочок опинився всередині бісквітно-шоколадних обіймів. Можливо, знадобиться не одна спроба та експерименти з розміром дека, щоб віднайти ідеальні пропорції для ідеального зріза. Згорнувши, накрийте фольгою або пергаментним папером, який ви використовували раніше, і поставте в холодильник для охолодження. Охолоджений рулет можна прикрасити збитими вершками. Смачного!

Наталія Орінго