Майже не вагалася, що саме повинне стати призом у нашому міні-конкурсі "Чарівне заклинання". Звісно, це книжка. Або краще дві. І звісно, це ті книжки, які несуть в собі світло, надію та добре слово!

Едіт Ева Еґер народилася у 1927 році у словацькому місті Кошиці. В неї були заможні батьки, рідний дім, улюблений балет і гімнастика, перше кохання... Життя складалося і майже все дівчині вдавалося. Так, десь поруч буяла велика війна, та чи дуже зважають підлітки на такі обставини?

А потім, одного весняного ранку її із сім’єю забрали з дому, запхали з тисячами інших євреїв у товарні вагони та повезли до Аушвіцу. Батьки Едіт загинули у таборі у перший же день, вона та її сестра вціліли та втрималися разом до кінця війни.

Після таборів Едіт довго одужувала і згодом зустріла свого майбутнього чоловіка. Вони хотіли емігрувати з розбурханої війною Європи до новоствореного Ізраїлю, але врешті решт доля привела їх до Сполучених Штатів, де життя виявилося не зовсім не святковим: в Едіт та Альберту народилося троє діточок, тому треба було важко працювати. Прихована психологічна травма заважала будь-яким позитивним змінам, Едіт приховувала своє минуле навіть від дітей.

Її життя змінилося лише після знайомства з Віктором Франклом, автором книжки «Людина в пошуках сенсу», видатним психотерапевтом і тим, хто також вижив в Аушвіці. Едіт ніби прокинулася: вступила до університету на психологію, коли їй було 40 років, а ліцензію на практику вона отримала, коли їй виповнився 51 рік. І з того часу вона допомагає людям, зцілюючи і себе.  Наразі Едіт Ева Еґер має науковий ступінь із психології, а також ступінь доктора клінічної психології. 

А коли їй виповнилося 90 років, вона вирішила написати книжку спогадів — про власну травму, зцілення й власні методи терапії, які допомогли багатьом людям. І це неймовірна книжка, бо кожне слово у ній підтверждено життям авторки.

"Вибір. Про свободу і внутрішню силу людини" — це не тільки спогади, а ще й книга з психотерапії: поради, як впоратися з власним горем, переживаннями або щоденними турботами.

Ніхто не може уникнути страждань,

але кожен з нас має вибір,

ким бути в такі миті  — жертвою чи вцілілим.

Ми можемо плакати й жаліти себе,

а можемо не зациклюватися на минулому і йти далі.

Не запитуйте: „Чому я?“, „За що?“, а тільки: „А що далі?“»

У своїй другій книжці «Дар», що вийшла у 2020 році, Еґер уважно розглядає дванадцять ментальних в’язниць, у яких може застрягти кожен. Відчай, страх самотності, втрата близької людини, неприйняття себе, образа чи комплекс жертви –  Едіт Еґер пояснює, чому це трапляється і як можна з цього стану виходити. Також у книжці є завдання, які допоможуть віднайти себе справжніх. 

 Дар можна знайти у будь-яких обставинах.

В найгірших обставинах часто в нас розкривається найкраще. 

Вона й досі активна та розумна людина, що є чудовим прикладом для усіх, хто не здається.  У лютому 2022 року Едіт Ева Егер звернулася до українців:

"...Слова можуть здатися не такими потужними, як зброя, але вони можуть бути... вони були єдиним, що тримало мене в живих в Освенцимі. Тому я віддаю свою силу і любов тими словами, які маю.

Бажаємо нашим друзям в Україні сили залишатися сильними і знати, що якщо вони зможуть вижити сьогодні... то завтра вони будуть вільними."

Ось саме для таких книжок доля обере люблячі руки 11 травня. Ще не знаю, буде три чи чотири комплекта, скільки дівчата з "Книжного Лева" зібрали в посилку, стільки й розіграю. 

Мабуть, ділитися і дарувати — це є те мінімальне, що я можу особисто зробити наразі для нашіх кругів, але ми з вамі тільки починаємо довгий шлях усвідомлення нової реальності. Рухаємося. Живемо. 

С любовью, Елена Маслова