Коли ми бачимо рекламу по ТБ, в соціальних мережах чи на вулиці, вже навіть не дивуємось — звикли до інформаційного шуму. Реклама в кінематографі також може бути цілком ненав’язливою. Дійсно, не помістиш же героїв у стерильний простір без ярликів, лейблів та етикеток. Рекламні згадування в книгах явище відносно нове і саме літературний простір для маркетологів є одним з найбільш спірних.
От правда, читання річ доволі інтимна. Звісно ми можемо читати в метро, вигулюючи собаку і навіть на роботі, та все одно в цей час ми ніби не поруч з іншими. Бо думками там, всередині сюжету, з максимальним рівнем концентрації та оголеними почуттями (звісно, якщо не трапилась нудна нудотінь, а не книга).
І коли очима натрапляєш на ці нескінченні бренди, хочеться закрити книжку, щоб ніколи до неї не повертатися. Хоча деякі майстри слова використовують різноманітні комерційні назви вдало. Один з таких Стівен Кінг. Та не чула, щоб він отримував за це додатковий гонорар. Адже багато продуктів вже стали частиною культури, символами епохи і їхнє згадування в тексті дозволяє авторові без зайвих пасажів зобразити певний образ. Вживання назв всесвітньо відомих брендів додає тексту структури та певного забарвлення. Але якщо ми говоримо про продакт плейсмент – саме так називається комерційна реклама в кіно та літературі — то маємо визнати, що з чогось все це розпочиналося. А цікавим є той факт, що закрутилося все завдяки ювелірному бренду Bulgari.
Отже, першим романом, що був створений заради реклами, став твір британської письменниці Фей Велдон «The Bulgari Connection». На росіїї його переклали як «Ожерєльє от Булгарі», а в українському перекладі книгу не видавали, якщо я не помиляюсь.
Хоча навіть не так, спочатку цей проєкт був суто корпоративним, ювелірний бренд просто хотів потішити своїх постійних клієнтів таким незвичним подарунком.
Тож запропонував доволі відомій на той час письменниці написати роман, на сторінках якого назва «Bulgari» згадувалася б щонайменше 12 разів. Сума винагороди за умовами контракту була засекречена, але відомо, що число було п’ятизначним. Це мав був лімітований наклад у 750 примірників в фірмових чорних коробочках, з автографами авторки на кожному фоліанті.
Ідея цього контракту дещо несподівана через саму Велдон, яка вже мала багато літературних нагород та не погоджувалась на перші ліпші пропозиції заради грошей. Велдон розуміла, що не варто намагатися писати про Bulgari «непомітно», читач все одно відчує нещирість. Тому вона вирішила помістити намисто в центр сюжету. Завдяки цій вигадці, Фей вдалося майже втричі збільшити кількість згадувань назви бренду в тексті книги. В інтерв’ю для The New York Times вона так і сказала : «Коли я підійшла до справи, то подумала: «О, ні, я ж письменниця. Не можна погоджуватися на такі речі, інакше моє ім'я змішають з брудом». Але через деякий час я вирішила, що мені все одно. Нехай буде бруд. Вони все одно не дадуть мені Букерівську премію».
Але закінчивши роботу, Велдон побачила, що окрім лімітованого накладу цей рукопис цілком можна спробувати видати в спрощеному варіанті оформлення, для продажу. Керівництво Bulgari не заперечувало. Так у 2001 році світ побачив черговий роман відомої письменниці. Коли фанати зіткнулися з цілком комерційною ідеєю книги, хвиля критики захопила Велдон . Її було недостатньо аби зруйнувати репутацію, та застосування реклами в книгах так і не стало продуктивною стратегією в порівнянні з тим же кінематографом.
Звісно я не могла залишитись в стороні і прочитала книгу заради професійної цікавості. Не володію на достатньому рівні англійською, тому пробиралася літературно-рекламними хащами в російському перекладі. Що можу сказати? Дуже легка для читання (можна впоратись за день) книга, ідеально для пляжного читання чи щоб просто згаяти час. Класичний жіночий роман, але без драми й з долею містики. Точно не маст хев на книжкових полицях, та як цікавий приклад точки дотику ювелірного мистецтва, літературного та такого більш приземленого явища, як реклама — чом би й ні.
До речі, рекордсменом зі згадування брендів в тексті вважають серію книг про шалено багатих азійців Кевіна Квана. Читали? Як вам?
Наталія Орінго
