Якщо ви цього року також перебували у роздумах, яким календарем послуговуватися, коли вітати діток з Миколайчиком та якого числа рихтувати кутю, вас би добре зрозуміли японці XIX століття…
Григоріанський календар 226-го Папи Римського спирається на рух сонця. У Японії його прийняли в 1873 році, саме тоді уряд Мейдзі намагався модернізувати країну. Між іншим, конституцію імператорської Японії прийняли на 16 років пізніше! А до того японці послуговувалися місячно-сонячним традиційним календарем. На жаль, з часом він став неточним: зміщуючись на 11 днів щороку, він перестав відповідати дійсним астрономічним подіям. Але послуговуватися ним японці не перестали й досі. Деякі свята відзначаються лише за ним, а ще його сезонний поділ краще відповідає менталітету й культурі японців. Навіть назви 12 місяців мають сучасні та старовинні відповідники.
***
Вода замерзла,
Розколовши глечик.
І тріск раптовий розбудив мене.
Отже, колись Японія позичила в Китая поділ року на 24 сезони (секкі). Орієнтирами є зимове та літнє сонцестояння, осіннє й весняне рівноденства. Між ними розташовані 4 точки на позначення початку кожної пори року. Кожен з цих восьми сегментів ділиться на три частини. Згодом ця система адаптувалася під місцеві реалії: утворилися 72 мікросезони, довжина яких нерівномірна та відповідає певним подіям у природі. Кожен сезон має свою ознаку: наприклад, 6 червня починається босю (“хліби колосяться”) — час, коли висаджують рисову розсаду, а з 6 березня в сезон кейтіцу з-під землі з’являються комахи.
***
Сховавшись,
ущухає врешті-решт
Студений вітер в заростях бамбука.
Сьогодні, 7 грудня, Японія увійшла в сезон тайсецу, “великі сніги”. Він триватиме до зимового сонцестояння 22 грудня. Його ознака — холодні вітри з заходу. Сніг уже повністю покриває вершини гір і спадає нижче, на рівнини. Тварини відчувають холоди і впадають у сплячку. А з точки зору японця, саме цей час — найкращий для укріплення здоров’я. Адже за цим сезоном і сонцестоянням настануть “малі морози”, а за ними й “великі”. Народні зимові приказки цього часу кажуть, що редька краща за женьшень, а той, хто взимку їсть редьку, а влітку імбир, здоровий цілий рік. Та майте на увазі, що японці — за помірність у всьому і застерігають від занадто активних оздоровчих заходів.
***
Морозна ніч!
В опудала позичу,
Аби заснути, дране кімоно.
Інша важлива справа у сезон тайсецу — підготовка до Нового року. І, як не дивно, Різдва. Уряд Мейдзі пишався би сучасними японцями: будучи синтоїстами чи буддистами, вони залюбки святкують космполітичне зимове свято, прикрашають ялинки і оселі. Але ці декорації для них суто різдвяні, після їх прибирають і міняють прикраси. Новий рік — головне календарне свято японців, саме з ним пов’язано безліч традицій. Замість ялинки чільне місце окраси житла посідає кадомацу, букет з бамбуку, гілочок сосни та соломи. Чимось подібний до японського дідуха, кадомацу має стояти перед будинком і на ньому знаходить собі прихисток новорічне божество.
Чим ви займатиметеся під час великих снігів? Яке б заняття не обрали, робіть це по-японськи: розважливо, помірно, споглядально та гармонійно.
***
Ховається за хмари часом місяць,
щоб відпочили очі
у людей.
_____
Вірші Мацуо Басьо подані у перекладі Івана Бондаренка
Анастасія Орінго