Швидкоплинний час залишає по собі лише найяскравіші почуття та спогади, ніби турбуючись, щоб нам вистачило місця для всіх важливих вражень у житті. Та не дуже опікується, якими будуть ці спогади — радісними чи болючими — до скриньки пам'яті попадають усі події, що в той чи інший спосіб закарбувалися у серці.

Чи не тому ми залишаємо мітки радості та добра у вигляді світлин, приємних подарунків, пам'ятних дрібничок, зустрічей? Щоб переважити той вантаж сумних цеглинок, що складаються на мірило життя не з нашої волі. Упродовж всього 2022 року ми з щирою радістю спостерігали за безперервною течією ваших фотозвітів та есе, що світлими маяками прокладали шлях від суцільної темряви до першого усвідомлення «Треба продовжувати жити». З щемливим почуттям єдності помічали, як день у день міняється настрій всієї Орінго-спільноти, як ми разом реагуємо на зміни в країні, зміни в природі та зміни в собі.

Тож хочу нагадати всім нам, що попри тяжкі випробування, що випали на долю нашої країни й нашого народу, ми з вами знаходили привіди для радості та час для посмішки. 

Наталья1985

Татьяна Викторовна

LeTim

Lina2018

Sunnyray

nadiya-ye

Svokalek

AlexGrom

dora2014


 

NataRIDNA

SEMENOVNA89

Summer

beeZyanka

Нехай ці світлини та цитати з фотозвітів за 2022 рік стануть передвісниками добрих новин та щасливих спогадів у новому, 2023 році!