Коли справа доходить до прикрашання ялинки, навіть найвідчайдушніші любителі нововведень ризикують перетворитися на суворих консерваторів. Майже у кожного з нас є непохитні уявлення про те, як повинна виглядати справжня, правильна ялинка. Але майже всі ми зійдемося на тому, що на ній обов'язково мають бути скляні іграшки. Важко навіть уявити собі, що робили на Різдво люди до їхнього винаходу! Може, взагалі нічого не святкували... Звісно ж, ні, святкували, і ще й як, і ялинки в них мали анітрохи не гірший вигляд!

Одна з версій походження різдвяної ялинки свідчить, що колись давно, ще в Середньовіччі, на різдвяних містеріях було заведено розігрувати сцену гріхопадіння людей: спокуса змієм Єви, спільне поїдання Адамом і Євою яблука, вигнання з раю... Щоправда, закінчувалися такі містерії зазвичай добре - сценою народження Христа та загальним спасінням. Свято все-таки! Ялини, сосни та інші північні дерева зазвичай грали в містеріях роль дерева з плодами пізнання добра і зла. Відповідно, прикрашалися яблуками. Кажуть, відтоді й пішла традиція на Різдво наряджати ялину і прикрашати її. Причому бажано чимось їстівним.

Сучасні польські «ялинкові» пряники

Тривалий час, майже до XIX століття, на ялинку зазвичай вішали різниі смачнимі речі - пряники, льодяники і, за традицією, яблуки. А поїдання всього цього різдвяного декору було невід'ємною частиною свята. В одній із найпопулярніших різдвяних історій - моторошнуватій, але красивій казці Гофмана про Лускунчика - барвисто описано ялинку в родини Штальбаумів, прикрашену пряниками, мигдалем і цукерками, причому ще й позолоченими. У XIX столітті в моду увійшли фігурки з цукру і марципану: кожного грудня кондитери заготовляли цілі партії спеціальних «ялинкових» цукерок.

А як же звичні нам скляні кулі? Достеменно відомо, що їх почали виробляти в Німеччині в середині XIX століття. Центром виготовлення скляних куль (а пізніше й інших іграшок) стало місто Лауша, яке здавна славилося своїми склодувними традиціями. Легенда розповідає, що улюблені нами ялинкові кульки вигадав якийсь бідний склодув із Лауші, якому не по кишені були горіхи і яблука. Зате скла було багато, а коштувало воно мало; у тій самій легенді йдеться про те, що перші кулі для прикрашання різдвяної ялинки наш склодув робив із заготовок під аптечні флакони для ліків. Правдива ця історія чи не дуже, сказати важко. Зате те, що місто Лауша швидко стало «столицею» скляних іграшок - безсумнівний факт. До речі, їх там роблять і досі. А ялинка зі скляними кульками навіть потрапила на герб міста!

Герб міста Лауша має дуже різдвяний вигляд

Ще один обов'язковий атрибут різдвяної ялинки - свічки. Ялинка має сяяти і створювати святковий настрій! Тому вже з XVII століття її почали прикрашати свічками - щоправда, тільки у дворянських родинах, оскільки воскові свічки коштували чимало. Але й прості городяни незабаром знайшли вихід - вони стали прикрашати ялинки мініатюрними світильниками з горіхових шкарлупок, у які наливали олію і вставляли гніт. Це все було дуже красиво, хоча, звісно, не дуже безпечно.

Лише наприкінці XIX століття з'явилися набагато безпечніші електричні свічки. Спочатку вони були екзотикою, але стали швидко набирати популярність після того, як президент США Гровер Клівленд 1895 року прикрасив електричними свічками ялинку в Білому домі. Це стало дуже переконливою рекомендацією!

Електричні свічки на ілюстрації в німецькому журналі Welt der Frau (Світ жінки), 1905 рік

Приблизно в той самий час у моду увійшли ялинкові іграшки з вельми незвичайного матеріалу - пресованого картону. Точніше, «дрезденського картону», щільного, гладкого, вкритого фольгою, який майже не відрізнити від тонких листів металу. З нього робили витончені, стильні іграшки якраз у дусі часу - у вигляді автомобілів, пароплавів і навіть дирижаблів. Це зараз ідея прикрасити ялинку дирижаблем здається нам дивною. Але уявіть собі, який вигляд це мало на початку минулого століття, в епоху нестримного прогресу і незліченних винаходів! Дирижаблі та автомобілі, що відливають металевим блиском, мали дуже стильний і сучасний вигляд.

Ялинкова іграшка у вигляді транстлантичного теплохода Deutschland, початок XX ст.

А це ялинкова іграшка у вигляді цепеліна