Існує думка, що винахід сходів в розрізі користі для людства можна порівняти з винаходом колеса. І так само нам невідомо, хто і коли вперше вирішив, що долати відстань чи перешкоди в деяких випадках зручніше за допомогою послідовно розташованих блоків. Сходинки й сходи з’являлись як гриби після дощу в різних куточках світу.
Як одна й та думка могла завітати у допитливі голови незнайомих одне з одним людей? Можливо треба шукати, що саме стало для них натхненням? І в цій ситуації важко знайти більш слушного кандидата на джерело знань та ідей, ніж сама природа. За мільйони років до появи людей, планета Земля вже створила власні візуально приголомшливі сходи. Достатньо лише подивитися на зображення Дамби Велетнів у Північній Ірландії, щоб побачити приклад складних, вишуканих сходів у природі. Ця ділянка з приблизно 40 000 переплетеними базальтовими колонами утворилися в результаті виверження давньої вулканічної тріщини близько 50 мільйонів років тому.
Та не кожне природне явище отримує рукотворну копію. Для цього потрібно принаймні дві умови. Перша — простота та зрозумілість конструкції — у прототипів сходів присутня сповна. Друга — закриття певної потреби — з’явилась з часом, коли помешкання людей почали прагнути до неба. До набуття сходами сакрального значення залишалось зовсім небагато.
Високі будівлі за часів прадавніх цивілізацій були прерогативою певних соціальних класів. Окрім того, при будівництві релігійних споруд майже завжди вибір робився на користь тієї, чиї склепіння були спрямовані в небо. Туди, де за віруваннями людей мешкали боги. Тож підіймаючись сходами, наші пращури намагались підкреслити свій статус або наблизитись до вищих сил. Відтоді сходи перетворилися на символ зв'язку між небом і землею, як топографічний доступ до нескінченності. Завдяки цїй символіці вони використовувалися переважно для сакральних та представницьких будівель.
В епоху Середньовіччя люди частіше звертались до практичних принад сходів. Стають важливими такі критерії, як розмір сходів та швидкість, з якою ними можна пересуватись. Щоб відповідати новим вимогам, форма сходів зазнала деяких змін. Великою популярність мали гвинтові сходи, особливо на тлі загарбницьких війн. Вигнута конструкція уповільнювала розповсюдження пожеж та надавала перевагу у ближньому бою тим, хто обороняв вежу, а не йшов у наступ. Звісно, у випадку з вояками-шульгами все працювало навпаки, та це було скоріше виключенням з загальної картини.
Якщо епоха Середньовіччя для сходів пройшла під гаслом практичності, то вже за часів бароко вектор змінюється в бік символізму. Сходи використовуються як декоративний та репрезентативний елемент у замках та громадських будівлях, створюють візуальне уявлення про соціальний лад. Для середнього класу вони перетворилися на символ економічного статусу. Наприклад, у Нідерландах було запроваджено податок на сходи, який потрібно було сплачувати залежно від кількості сходинок перед вхідними дверима. Тому багаті купці будували будинки з надзвичайно високими сходами, щоб продемонструвати своє багатство.
Сучасні сходи разюче відрізняються від конструкцій з минулого. Для них потрібно менше простору, а прояви дизайну нечасто виходять за межі, необхідні для задоволення найпростіших споживацьких потреб. А ще ліфти забрали на себе частину уваги, змінивши сприйняття сходів. Коли люди почали більше подорожувати й взагалі здобули мобільність завдяки транспорту, великі особняки з розкішними сходами поступились місцем статусним аксесуарам, які завжди можна взяти з собою: автомобілям, годинникам, гаджетам.
Фізичний образ сходів поступово стирається, вони все частіше стають непомітною частиною будівлі, невіддільною її частиною для забезпечення правил пожежної безпеки. Проте символи, пов’язані зі сходами, і досі населяють наш світ. Сходи настільки довго супроводжували людство, іноді в найвідповідальніші моменти життя, що ми зрештою стали порівнювати з ними свій життєвий шлях, від початку й до кінця. Розкладаємо на уявних сходинках свої досягнення та невдачі, змінюючи рівень маршів. Залишаємо позаду дні минулі та намагаємось розгледіти скільки ж таких ще попереду. Світ і досі складається зі сходів, якими одні крокують вгору, а інші вниз.
Наталія Орінго
