Друзі, завдяки безлічі неймовірних сумних, цікавих та дивних співпадінь останні дві доби в мене пройшли зовсім не так, як планувала. Замість продовження подорожі за Царем жуків та оновлення історії про Блогвіль і Дракона довелося робити зовсім інше…

Відпрацювала дві доби на ниві боротьби з шахрайством (з невеличкими перервами на сон), але усе можливе зробили. Також майже усіх стурбованих підписників Instagram заспокоїла, про замовлення повідомила, розбурхала свою сторінку і тепер планую трохи попрацювати на срібній ниві. 

Не можу поки що спрогнозувати, що буде далі з нашою зламаною сторінкою. Можливо, вона вже до нас не повернеться, але не шкодую: тепер маю дуже виразний та яскравий приклад, чому не треба будувати чарівні палаци краси на болоті та у пісках. Головне те, що завдяки цій халепі зробила безліч висновків, до яких раніше б не дійшла. Поділюсь обов’язково. 

А тепер просто хочу розпочати тиждень без традиційного есе і нехай чарівним чином сплітаються нормальні справи з магічним підґрунтям. 

До речі, якщо у вас ще не було моєї поки що єдиної (але сподіваюсь, що не останньої) книжки з історіями «Из слов и серебра», напишіть в коментарі, щоб додали до замовлення за 1 грн або додайте самостійно.  Книга дійсно гарно та якісно видана, та й історії нібито непогані, але писала я її не тією мовою, видала у 2021 році, тому зараз треба буде прибирати з сайта, бо є певні зміни у законодавстві. Перекласти вже надруковане не реально, тому просто шукаю добрі руки.  

Рухаюсь далі, слухаю музику і вірю, що ніяка сумна подія не тягнеться нескінченно. Все одно ми з вами переможемо зло, війну та руїну.

З любов'ю, Олена Маслова