Як би ми не намагалися спростити складну структуру східного гороскопа, але у випадку з подвійними символами року це не вийде. Світ вже багато століть святкує Новий рік за східним календарем, віддаючи шану Козі й Вівці, Волу й Буйволу або як зараз, з приходом 2023 року, Кролику та Коту.

Хоча у двох країнах — Китаї та В’єтнамі — люди віддають абсолютну перевагу одному звіру, бо саме з різниці в будові китайського гороскопа та в’єтнамського і бере початок ця плутанина.

Місячно-сонячний календар, розроблений у Китаї, поєднує дві категорії : 12 земних гілок, кожна з яких відповідає тварині, і 10 небесних стебел, кожна з яких відповідає одному з п’яти елементів – вогню, води, дерева, металу та землі.  Ця структура в найдрібніших деталях сходиться з в’єтнамським календарем, за винятком трьох звірів. Якщо з точки зору якостей та поведінки, що притаманні тваринам, ще можна безболісно міняти Вола з Буйволом, Вівцю з Козою, то пара Кролик-Кіт виглядає доволі дивно. Хижак та травоїдний, хитрун та простак  — вони навіть є антагоністами по довжині вух та хвостів: як не поглянь, але поставити в уяві поруч кота та кролика складно. От китайці з в’єтнамцями цього не роблять, обравши для себе образ конкретного звіра. До змішування всіх складових східних гороскопів у якийсь яскравий вінегрет долучились вже в інших частинах світу, аби якимось чином вкласти в голові ту конструкцію, не загубивши при тому жодного елемента.

В який час східний гороскоп став по-різному трактуватись у двох сусідніх країнах та чому так сталося? Про це досі ведуть суперечки історики та дослідники культури й існує кілька версій. Найпоширеніша, але з тим і доволі сумнівна, опирається на особливості перекладу.

Кролик у перекладі з китайської мови означає «ту» (兔), а «мао» (猫) означає «кішка». Але є маловживане слово Кролик у старокитайській (卯), яке також вимовляється мао. Після періоду Мао Цзедуна цією мовою більше ніхто не розмовляє, не читає та не пише. Тому визначити, чи мала вона вплив на трактування знаків у в’єтнамському гороскопі, складно.

Але є більш зрозумілі та прості фактори, що тією чи іншою мірою могли сприяти пануванню кролика на півночі та беззаперечному авторитету кота на півдні.

В’єтнам – країна з розвинутим агросектором, а рис є чи не найпоширенішою культурою. І велику біду для врожаю завжди робили щури, тож котики, як невтомні охоронці рисових плантацій, заслужили любов та повагу в’єтнамців. Водночас в цьому регіоні кролики були або невідомі, або малопоширені у тваринництві. Це робить образ кролика у в’єтнамській культурі  того часу непопулярним, а інколи й невідомим, якщо порівнювати його з котом.

Крім того, східний календар з його символами —  це все ж таки спосіб обліку часу, а не тільки філософія долі, тому в ньому було важливо використовувати щось близьке та зрозуміле. Тому, якщо на той час у В'єтнамі не було кроликів, кіт є цілком зрозумілою заміною: його простіше запам'ятати і не треба пояснювати, хто такий «кролик» місцевим жителям.

Ще одне пояснення полягає в тому, що в'єтнамці не хочуть спостерігати два роки з подібною твариною, тому що вважають, що щур та кролик тісно пов'язані між собою.

А європейцям, як з’ясувалось, не заважають невеликі розбіжності східного календаря. От і українці раді зустрічати як Чорного Водяного Кролика, так і Кота, аби вони принесли в Україну перемогу та мир!

Наталія Орінго