То тільки Єва смакувала яблуком, щойно зірваним з гілки. І то не факт – чимало авторів пропонують на роль плоду спокуси гранат, персик чи якийсь ще фрукт, лишаючи яблуко осторонь. Проте як гарно пасують яблучка до різноманітних блюд... Запитаємо у контент-команди Орінго – що краще усього приготувати з цим подарунком осені?

 Першим яблучним пирогом, приготовленим власноруч ще в дитинстві, в мене була шарлотка. Але, на жаль, любові так і не сталось, бо потім я зустріла його… Тарт Татену вдалося те, що так і не змогла шарлотка: пісочне тісто, просочене яблучно-карамельним випаровуванням, хрустке ззовні та ніжне під шаром яблучок, для мене виявилось в рази смачнішим за бісквітне.

Тому сьогодні ділюсь рецептом, яким активно користуюсь останнім часом. Його я підгледіла у авторки кулінарного україномовного youtube-каналу Катерини Тарасенко. Вона чудово знається на приготуванні різноманітних страв з тіста й володіє безліччю секретиків. А ще голос Катерини мене майже гіпнотизує і на те, як легко вона поводиться з будь-яким тістом, можу дивитись безкінечно.

Тала

 Коли я була малою, усі гастрономічні описи з книжок впливали на мене неймовірно. Якось читала повість про дівчинку, що живе у дідуся в Альпах і молотить кислий сир зі сметаною — і заїдала ці описи тим самим. Смачно! А потім у моєму улюбленому в шість років жанрі "про сиріток" я вичитала, як нещасній злиденній крихітці хтось подав яблуко. А шматок твердого сиру у неї вже був. І от вона по черзі кусала то сир, то яблуко, і відчувала себе дуже щасливою дівчинкою.

Я попробувала. І справді, смакувало дуже радісно.

Тому хороше яблуко зараз чудово доповнює мою домашню сирну тарілку. Горішки з сиром мені не пасують, а от мед і яблуко — чудово. Ось такі рецепти, нескладні. Ренет Симиренко — до м'яких типу камамбера чи брі. Солодке Голден непогано йде до пекоріно чи колотого пармезану. Є ще збалансоване яблучко Гала, його можна давати до будь-яких сирів чи до асорті. Уявляти себе щасливою сиріткою — опціонально.

Анастасія 

 Якщо немає часу, але є бажання зробити з яблук щось особливе, то їх можна запекти. Особисто у мене печені яблука міцно пов'язані з передріздвяним часом, ярмарками і чимось дуже чарівним і абсолютно не пов'язаним із повсякденним світом. Але щось подібне можна зробити і вдома, для цього навіть духовка необов'язкова. 

Потрібно взяти кілька яблук побільше, вирізати з них серцевину і в цю саму серцевину покласти різні смачні речі: мед, горіхи, корицю і обов'язково – сир, бажано білий. А потім поставити в духовку або мікрохвильовку на 200 градусів і не більш ніж на 10 хвилин. Після часу, проведеного при такій температурі, яблука, мед і сир розплавляться і частково перемішаються. Вийде щось абсолютно нелюдське в хорошому сенсі слова! На мій суб'єктивний погляд, це найбільш різдвяна страва з усіх можливих.

Женя 

 Яблука, яблучка… Мій улюблений рецепт шарлотки вже описали, тож доведеться згадувати щось інше.

Я щаслива дитина, в житті якої був яблуневий сад. Прокидаєшся о п’ятій, виходиш сонна на город – а там вже порається бабуся. Спускаєшся у мокрий від роси сад, підхоплюєш відро і йдеш збирати яблука, що за ніч осипалися на землю. Йой, які вони різнокольорові, усі з підбитими бочками, невеликі, бо великі в українському степу не виростити, але такі запашні.

Далі треба порізати ті яблучка на тонкі скибки, розсипати рівним шаром по сітці старого радянського ліжка на горищі і чатувати, відганяючи ос. За кілька місяців яблука звичайні перетворяться на яблука сушені, концентрований аромат сонячного літа.

Рецепт 1: коли стає особливо тужливо за домом, додайте до кип’ятку пару жмень сушених яблук, родзинок та сушену грушу. Варимо узвар, радіймо аромату Різдва у бабусиній хаті.

Рецепт 2: готуємо плов за вашим улюбленим рецептом (не бачу сенсу сваритися, адже в кожної господині він свій). Разом з часником додаємо туди дрібку сушених яблук. Господи…! Яка запашна страва!

Оля

 У мене звичайна шарлотка. Стакан борошна, стакан цукра, 4 яйца, ванильний цукор, 2-3 яблука. Усе перемішуємо і без жодної магії отримуємо цю саму магію у чистому вигляді 

Анна

 Я зовсім забула про обіцянку написати «яблучний» рецепт, тому штруделя з яблуком та волоським горіхом, який я готувала з прабабусею, сьогодні не буде. Там секрет в тому, що усе робиться на око. Штрудель треба повторити, щоб записати рецепт. І для цього треба мати вільні стіл та голову, а також дві години часу… Не знаю навіть, з чим наразі найбільші  складнощі. Але нагадаю два відомих рецепти, де яблука грають важливу роль.

1. Салат «Waldorf», але трохи зі збоченнями — не вегетаріанський, а з курячим або індичиним філе.
Рубаємо соломкою в салатницю: приблизно грамів триста філе, зелені несолодкі яблука (одно велике або два маленьких), два стебла селери.

Жменьку волоських горіхів розбираємо на четвертинки, трохи підсмажуємо на сухій сковорідці, даємо охолонути. Зелений твердий виноград (10-15 шт середнього розміру) ріжемо навпіл. Усе це теж в салатницю. Дрібно рубаємо кілька гілочок петрушки, якщо любите.

Заправляти райську насолоду можна чім завгодно. В мене це два пшика оливкової олії та трохи лимонного соку прямо в салатницю, потім сіль та свіжезмелений перець (суміш). Але домашній майонез теж добре, або заправка з вершкового «Альметте» та діжонської гірчиці. Потім обережно ложкою перемішуємо, щоб не почавити виноград і з задоволенням ділимо на двох. Якщо салат на одну себе кохану — можна менше філе, горіхів та винограду. 

Це салат настрою, бо головне тут селера і яблуко, а усе інше — за наявністю та бажанням. Коли в «Метро» продавали фенхель, я додавала ще його. При настрої порозкошувати, можна порізати копчене качине філе. А якщо це під вечір та під сухе вино, якогось пліснявенького сиру теж не завадить...

Врешті-решт після усіх імпровізацій від справжнього Валдорфського салату тут залишається лише аристократична гордість, та все одно смачно, хрустко і нешкідливо.

2. Вітамінізована дитина. Рецепт яблучної страви, перевіреної двома поколіннями хлопчиків «я не хочу це їсти». Треба узяти гарну тарілку і виделку, фігурним ножом нарізати на середні шматочки яблуко (грушу, хурму, апельсин — та будь-що з корисного, що можна їсти виделкою). Потім підпихаємо дитині захопливу книжку або вмикаємо цікавий фільм і через хвилин десять поруч ставимо тарілку. За півгодинки вітамінізована дитинка сама може вимити тарілку. 

За сучасними теоріями дитину треба вчити харчуватися тільки свідомо, глядячи в тарілку… Але в мене є підозра, що ці теорії для тих, кому ліньки гарно нарубати примхливому дитяті їжу.

Олена

А у якому вигляді яблучко опиняється на вашій тарілці?