Сімейство польових шпатів зривало багато овацій в Орінго. Ще б пак! Лабрадор, місячний камінь, петерсит, амазоніт - усі вони родичі, хоч і далекі.  

Сьогодні раді познайомити Вас із сонячним каменем.  Дивовижний сяючий камінь, красу якого складно розкрити віртуально, але все ж ми спробуємо. 

З класичної монографії Герберта Сміта "Дорогоцінне каміння" (1972 р.) ми дізнаємося, що:

"...Сонячний камінь - польовий шпат, що світиться жовтуватим або червонуватим світлом завдяки відображенню від кристаликів залізистих мінералів (гематиту або гетиту), розсіяних у кристалі-хазяїні. Коли кристалики-включення мають лускату форму, вони спричиняють своєрідне мерехтіння, і камінь називається в цьому випадку авантюриновим польовим шпатом."

"...За довгі століття сонячним каменем величали безліч різних мінералів, які мали повну підставу так називатися. Можна почути, що "сонце оселилося" в бурштині, кам'яному вугіллі, у прозорому ісландському шпаті, який (за легендами) вказував морякам шлях додому за заломленням сонячного променя, авантюрині та інших мінералах. Сьогодні ж так найчастіше називають один з підвидів польового шпату, який може похвалитися ефектом іризації жовто-червоних тонів. Домішки в польовому шпаті та падіння сонячних променів створюють відчуття, ніби всередині каменю укладено сонце, а то й цілий Всесвіт.

Іризація в сонячному камені досягається за допомогою природного включення в мінерал частинок гематиту і гетиту. Вони знаходяться під невеликим кутом до спайності шпату, завдяки чому відблиск сонця відображається різними кольорами. У природі можна зустріти як прозорі типи каменів, так і непрозорий (від матових світло-рожевих до темно-золотих, червоних відтінків) сонячний камінь. Традиційним є жовто-червоний колірний спектр, але іноді можна зустріти зеленуваті типи сонячного каменю..."

Сонячний промінь, що проходить крізь каміння, запалює його яскравим вогнем і здається, що можна обпектися. 

​

Вишуканий блиск "золотого піску" не можна сплутати з плоским блиском імітації авантюрину, яку часто теж називають "сонячним" каменем.

"Краса та ексклюзивність, властива сонячному каменю, призвела до того, що деякі умільці розпочали роботу з підробки цього мінерального дива. Фальшиві камені зі скла мають цілком достойний вигляд, але коефіцієнт заломлення світла, що властивий склу, дає можливість швидко відрізнити підробку від натурального каменю. Важливо, що досі не існує способу промислового відтворення сонячного каменю, як це роблять із багатьма коштовностями. Завдяки цьому сонячний камінь залишається більш привабливим для колекціонерів і поціновувачів." 

Налиті сонцем, соковиті й ароматні абрикоси та персики з південних країв. Хочеться спробувати на смак ці камені...

... але, напевно, не варто.  Камінь все-таки. 

"Щоб краще зрозуміти, що таке польовий шпат, слід поглянути на його склад. З позиції хімії це алюмосилікат, що утворився внаслідок поєднання А12О3 (окис алюмінію), Na2O (окис натрію), К2О (окис калію) з SiO2 (двоокис кремнію). Такий склад польового шпату пояснює його будову: йому властиві каркасний тип кристалічної структури і формування двійникових кристалів. Мінерал можна охарактеризувати як крихкий, з нерівним зламом ступінчастого вигляду. Колір мінералу може відрізнятися залежно від виду польового шпату: походження і наявність домішок відіграють тут суттєву роль. Наприклад, ортоклази бувають жовтими, білими, червоними, а якщо колір каменю синьо-чорний, то перед вами, найімовірніше, лабрадор. 

За шкалою твердості Мооса (від 1 до 10) позиція під номером 6 належить польовому шпату, властивості якого характеризуються так: камінь може дряпати скло, його обробка проводиться напилком. Аналогічну твердість мають рутил з опалом. Щільність варіюється від 2,54 до 2,75 г/см³." (з dragkamni.guru)

І невеликий репортажик про нові сережки з сонячним каменем.

Подивіться, який він різний при різному освітленні! 

Ось такий він, наш новий вогник у літотеці.  

Яскравий, гарячий, авантюрний - цілковита протилежність спорідненому місячному. 

Орінго: прикрашаємо, дивуємо, тішимо.