Яким був найперший музей у світі? На що він був схожий? Насправді, багато на що: на бібліотеку, університет, майстерню, а найбільше - на храм. Єдине, на що він схожий не був зовсім, це на музей у звичному нам сенсі.

Так, Александрійський Мусейон, від якого походять усі сучасні музеї, більше нагадував щось середнє між університетом і храмом; вчені в ньому водночас слугували жерцями, а жерці - вченими. Це був неймовірно прогресивний і жахливо консервативний заклад водночас, у його стінах відбувалися неймовірні речі, у ньому тлумачили Гомера і доводили, що Сонце обертається навколо Землі. А ще це був свого роду клуб для емігрантів, острівець Греції в єгипетській Александрії... Тобто, це було дуже цікаве місце.

Саме слово "Мусейон" приблизно перекладається як "храм Муз". І, ні, в даному випадку це зовсім не фігуральний вираз, на кшталт "храму наук". Мусейон дійсно був храмом! І в ньому дійсно поклонялися Музам і Аполлону. А як найкраще поклонятися богам, як не займаючись їхньою, богів, улюбленою справою? Оскільки і Музи, і Аполлон опікувалися науками і мистецтвами, мешканці Мусейона вшановували богів, займаючись і тим, і іншим.

Розташовувався Мусейон у славному місті Александрія. Александрія в усьому античному світі славилася своїми вченими, науковими досягненнями і, як ви мабуть пам’ятаєте, своєю знаменитою бібліотекою. До речі, за деякими відомостями та сама Александрійська бібліотека була частиною Мусейону. Так-так, тільки частиною! А тепер уявіть, яким величезним і величним був Мусейон загалом.

У "Храмі Муз" працювали, в сенсі, служили богам численні вчені. Для них це був справжній рай: при Мусейоні, крім бібліотеки, існували ще обсерваторія, ботанічний сад, майстерня, де конструювали хитромудрі механізми, і навіть анатомічний театр! Мешканці Мусейона могли займатися виключно науками: храм надавав кожному кімнату й утримання, тож можна було цілком присвятити себе дослідженням, не думаючи про хліб насущний. Крім того, вчені Мусейона, як вже згадувалося, були ще й жерцями в найпрямішому сенсі слова. І як жерці вони були звільнені від усіх громадських повинностей. Тільки уявіть собі - можна було не тільки не працювати, а й за бажанням взагалі не виходити до людей! Справжня мрія вченого-інтроверта!

Чим же в Мусейоні займалися? А практично всім на світі. Математичними розрахунками, філософськими вишукуваннями, астрономічними спостереженнями, переписуванням і тлумаченням старовинних рукописів... До речі, саме філологам Мусейону ми завдячуємо поемами Гомера в їхньому сучасному вигляді. Вчені Храму Муз відібрали найповніші версії, акуратно відредагували і записали - в такому вигляді творіння Гомера до нас і дійшли.

Жан-Батіст де Шампань. Цар Птолемей Філадельф наказує 72 старцям перекласти Біблію в Олександрійському мусейоні

А ще в Мусейоні займалися механікою. Втім, з нею вийшло досить кумедно. Механіки в античній Греції сприймалися як ремісники, їхня робота зневажалася і вважалася брудною. Це, до речі, була одна з причин, що Греція в цьому плані нічого видатного не винайшла. Кому охота розвивати ремесло, гідне зневаги? Але в Мусейоні все змінилося: механіки і техніки були жерцями Муз, а Музам краще знати, чим цікавитися. Тож будівництво різноманітних механізмів у Мусейоні процвітало. Дивно - варто було проявити до техніків трішки поваги, як вони негайно почали видавати приголомшливі винаходи: двері храму, що автоматично відчиняються, автомат для продажу води (майже сучасного вигляду) і навіть... паровий двигун!

Утім, не забуваймо, що насамперед мешканці Мусейону були жерцями. І, як жерці, вони прагнули підтримувати певну картину світу. Іноді це призводило до парадоксальних наслідків. Чи знаєте ви, що знаменитий астроном Птолемей був жерцем Мусейона? Так от, він справді був чудовим астрономом і талановитим вченим, однак при цьому відстоював ідею, ніби Сонце обертається навколо Землі. Не тому що його спостереження були помилковими, ні. А тому, що ця ідея відповідала божественній гармонії! Так, сам Птолемей саме так і говорив: мовляв, байдуже, що навколо чого обертається, головне, щоб гармонійно було! 

А ще Мусейон з його культом Муз, гармонії і розуму був острівцем Греції в екзотичному і дивному Єгипті. Єгипетські звичаї, незрозумілі ритуали, звіроголові боги були дивні й чужі грекам. Їм хотілося знайти на цій далекій землі щось знайоме і рідне: свою мову, своїх богів, свої уявлення про прекрасне і гармонійне... І в Мусейоні вони знаходили це все; не дивно, що в якомусь сенсі він став клубом емігрантів, маленькою Грецією в Африці.

...Напевно, варто було б завершити розповідь історією занепаду Мусейона: як він поступово перестав цікавити єгипетських намісників, як у ньому ставало дедалі менше грошей і науковців, як він зрештою, збанкрутував, і останні жерці продавали рукописи зі знаменитої Александрійської бібліотеки... Але, мабуть, не варто про це. Підемо за заповітами античних учених і не станемо порушувати гармонію розповіді настільки сумною історією. Нехай Храм Муз залишається в нашій пам'яті багатолюдним і квітучим.

Женя Орінго