Виховуючись у європейському просторі, де основною релігією є все-таки християнство, важко не скласти у свій культурний багаж певну кількість цитат з Біблії – хай і трохи видозмінених. Усі ми знаємо анекдот про Мойсея, можемо вигукнути «суєта суєт!» та покликати на голову ворогам «кари єгипетські»...

Не пройшли повз біблійних текстів і письменники. Доторкнутися до мудрості Книги Книг, позичити з неї сюжет чи хоча б цитату, або епіграф, придумати свою інтерпретацію чи навіть посперечатися – неабияка спокуса. Тож недивно, що біблійний інтертекст ми знаходимо у багатьох творах, в тому числі і українських. Пошукаємо його разом?

Іван Франко «Мойсей». Дехто з вас (зокрема й авторка) читали його ще в школі і, можливо, (так само як й авторка) запам’ятали з цієї філософської поеми тільки цитату про роги на лобі у Мойсея. А між тим твір, якщо звісно не пхати його у непідготовлених школярів, напрочуд цікавий. Франко не переспівував біблійну історію – узявши її як тло, він розмірковував над долею пророка і його взаєминах з народом, над можливістю здобути перемогу, коли ніби то всі у ній вже зневірилися, і проводить яскраву паралель між народом українським та ізраїльським. Звучить у поемі й надія на майбутнє процвітання України – повіримо творчому генію Франка?

«Покотиш Чорним морем гомін волі
І глянеш, як хазяїн домовитий,
По своїй хаті і по своїм полі».

До речі, на створення поеми Франка надихнула мармурова скульптура Мойсея авторства Мікеланджело. Ось вам і каміння у сюжеті 

Мікеланджело Буонарроті "Мойсей"

Володимир Сосюра «Каїн». Здивовані? Поет-лірик, якого ми знаємо в першу чергу як співця кохання, до того ж творець радянських атеїстичних часів – який вже тут Каїн? Та в суворих політичних рамках генію було нудно і, розмірковуючи над невеселим сьогоденням, він подумки відправлявся у «золоті легенди людства» - Старий Заповіт, сюжети якого знав і любив з дитинства. Втім, реальність наклала на творчість Сосюри свій відбиток – гарантую, що такої інтерпретації історії про Каїна та Авеля ви ще не читали, та й Єва змусить задуматися… Звісно ж, не обійдеться в цьому сюжеті і без романтичного Демона (так, в нашій літературі він теж був, хоча і малознайомий). Далі спойлерити не буду – читайте!

Є у Сосюри й поема «Мойсей» – вона суттєво відрізняється від інтерпретації Франка, але теж цікава. А третю поему з бібілійного циклу, «Ваал» варто прочитати хоча б заради ось цих оптимістичних рядків.

«…На горе всім синам Ваала 

Проб’єм до щастя ми вікно».

Лосенко Антон Павлович "Авель" (до речі, картина зберігається у Харьківському художньому музеї, а де залишилася парна картина "Каїн" - здогадайтеся самі )

Ліна Костенко «Давидові псалми». Псалми Давида нам ніби усім знайомі, не в останню чергу й завдяки їхній поетичності. Недивно, що вони приваблювали письменників усіх часів – якщо уважно покопатися у літературі, то перекладів, переспівів й інтерпретацій псалмів можна назбирати на товстезну збірку. В українській літературі першим відмітився на цьому полі сам Тарас Шевченко – в нього вони дуже характерні й визивають бажання не молитися, а радше йти визволяти рідну землю.

«Встань же, Боже, поможи нам

Встать на ката знову».

А ось Ліна Костенко, незважаючи на панування постмодернізму та гри з текстом, поставилася до оригіналу дуже обережно – й знайомі нам рядки псалмів набули красивого українського звучання. Є в неї і інші вірші на біблійну тематику – деякі до болючого сучасні…

«На другий день Великого Потопу
ще півні кукурікали. Ще десь
урвала баба у городі кропу,
бо світ ще був затоплений не весь.

Не всіх же Бог, як Ноя, попередив. 
Ніхто не мав ковчега про запас. 
Тож хтось женився, хтось ходив у хедер. 
Хтось бив олію, а хтось кози пас.

Така в людей вже доля чудернацька,
усе часів чекають золотих. 
Коли ж накрила хвиля їх зненацька,
ніхто і здивуватися не встиг».

Джордж Фредерік Воттс "Після потопу"

Ольга Орінго